Суддя Вищого адміністративного суду України Лосєв А.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до третя особа Вищої кваліфікаційної комісії України Генеральна прокуратура Українипро визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,

08 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа - Генеральна прокуратура України, в якому просить:

1) визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо прийняття рішення від 30 листопада 2015 року про відсторонення ОСОБА_1 від посади судді Деснянського районного суду міста Києва;

2) визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 листопада 2015 року про відсторонення ОСОБА_1 від посади судді Деснянського районного суду міста Києва строком до 02 січня 2016 року у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, передбаченим Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , суд приходить до наступного.

Відповідно до частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1. зазначає про ненадання їй відповідачем копії оскаржуваного у позові рішення від 30 листопада 2015 року про відсторонення ОСОБА_1 від посади судді Деснянського районного суду міста Києва строком до 02 січня 2016 року у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

На підтвердження викладеного до адміністративного позову додано копію заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 грудня 2015 року.

Однак, із наданої копії не можливо встановити чи було подано заяву до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зокрема, безпосередньо до канцелярії або направлено засобами поштового зв'язку.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на момент звернення ОСОБА_1 до суду з відповідним позовом визначені Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (3674-17) з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Закон України № 3674-VI (3674-17) ).

Відповідно до частини 1 статті 3 названого Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Ставки судового збору визначені у частині 2 статті 4 Закону України № 3674-VI.

Так, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою визначено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому, відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як зазначено вище в позовній заяві ОСОБА_1 заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Проте до адміністративного позову додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 487,20 грн., тобто лише за одну вимогу немайнового характеру.

Крім того, в позовній заяві на обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправними дій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України по підготовці для розгляду питання відсторонення судді від посади, ОСОБА_1 посилається на невиконання вимог закону, передбачених статтями 36, 155 КПК України та вимог Регламенту. Допущення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України порушень вимог закону під час підготовки питання до розгляду призвело до прийняття останньою протиправного рішення від 02 жовтня 2015 року (4 аркуш позовної заяви).

Однак, в прохальній частині позову ОСОБА_1 оскаржуються дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо прийняття рішення від 30 листопада 2015 року про відсторонення ОСОБА_1 від посади судді Деснянського районного суду міста Києва, а також саме рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 листопада 2015 року про відсторонення ОСОБА_1 від посади судді Деснянського районного суду міста Києва строком до 02 січня 2016 року у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене ОСОБА_1 слід уточнити позовну заяву у відповідній частині із зазначенням про яке саме рішення від 02 жовтня 2015 року іде мова та яким чином воно співвідноситься із позовними вимогами, заявленими у адміністративному позові.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунуті позивачем у 10-денний строк з дня отримання ухвали, шляхом подання через канцелярію суду (або надіслання поштою) з посиланням на реквізити даної ухвали (№ 800/458/15 від 09 грудня 2015 року) документів на підтвердження сплати судового збору, а також викладених у позові обставин.

Згідно з частиною 2 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачу 10 денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.