Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Логвиненко А.О.

Донець. О.Є.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Чернівецької філії на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.07.2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 року у справі

за позовом Дочірнього підприємства "НАФТОГАЗМЕРЕЖІ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі також -підприємство)

до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області (надалі - Інспекція)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача: Національна комісія регулювання електроенергетики України

про скасування рішення

Підприємство звернулось з позовом про скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області № 17 від 24.12.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, оскільки природний газ отримувався позивачем від постачальника (ДК "Газ України") на підставі договору саме по тій ціні (2020,25 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ), що вже була встановлена цим постачальником, та який при її встановленні керувався постановами НКРЕ №№ 56 (v0056227-09) , 57 від 29 січня 2009 року (v0057227-09) та №№ 194 (v0194227-09) , 195 від 19 лютого 2009 року (v0195227-09) . При цьому кошти, отримані від споживачів за поставлений природний газ, у тому числі і цільову надбавку до вартості газу, позивач не використовує на власні потреби, а перераховує до державного бюджету. Також зазначив про безпідставність висновків Інспекції про отримання необґрунтованої виручки дочірнім підприємством у зв'язку з несвоєчасним опублікування позивачем цін на природний газ та введення тарифів в дію до моменту публікації.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено. В обґрунтування прийнятих рішень суди зазначили, що позивач в період з 01.01.09 року по 18.02. 2009 року повинен був застосовувати реалізацію природного газу установам та організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання за ціною 1152, грн.. за 1000 куб. м. (без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газу вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат на його реалізацію НАК "Нафтогаз"), замість застосованої ціни 2020,25 грн. за 1000 куб. м. Внаслідок застосування завищеної ціни на природний газ підприємством в період з 01.01.2009 року по 18.02.2009 року було отримано необґрунтовану виручку у розмірі 2 754 315, 62 грн. Крім того суди вказали на необґрунтоване введення підприємством тарифів до моменту їх опублікування.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій підприємство звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для її задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 лютого 2010 року за результатами проведення перевірки підприємства в частині формування та застосування роздрібних цін (тарифів) на природний газ, який реалізується населенню та іншим споживачам в період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. Інспекцією було складено акт, в якому були визначені порушення щодо неправомірного застосування позивачем постанов НКРЕ № 56 (v0056227-09) , 57 від 29.01.2009 р. (v0057227-09) , № 194 (v0194227-09) , № 195 від 19.02.2009 р. (v0195227-09) в частині дати встановлення ціни на природний газ, а також постанови НКРЕ № 693 від 25.08.2005 р. (za087-05) Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом в частині дати введення в дію цін на природний газ. Відповідно до акту перевірки позивач нараховував споживачам плату за спожитий природний газ на суму 13 548 131,32 грн. та необгрунтовано отримав виручку на загальну суму 2 756 633,90 грн., в тому числі: в період з 01.01.2009 р. по 18.02.2009 р. - 2 754 315,62 грн.; в період з 01.05.2009 р. по 02.05.2009 р. - 1439,66 грн.; в період з 01.12.2009 р. по 12.12.2009 р. - 878,62 грн.

24.02.2010 р. Інспекцією прийнято рішення № 17 "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін", яким вилучено у позивача в дохід державного бюджету 2 756 633,90 грн. та застосовано штраф в сумі 5 513 267,80 грн. (разом 8 269 901,70 грн.). Постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 р. № 36 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (36-2009-п) , були внесені зміни в Постанову Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 (1548-96-п) щодо надання повноважень Національній комісії регулювання електроенергетики встановлювати граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, а також граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки. Ця постанова була опублікована в Урядовому кур'єрі 04.02.2009 (№ 19), тобто набрала чинності з 04.02.2009 року.

Національною комісією регулювання електроенергетики України, 29.01.2009 року були прийняті постанови № 56 (v0056227-09) "Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, на 2009 рік" та № 57 (v0057227-09) "Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік".

Постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19.02.2009 року № 194 (v0194227-09) "Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, на 2009 рік" та від 19.02.2009 року № 195 (v0195227-09) "Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік" затверджені граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, на 2009 рік без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 2020,25 грн. за 1000 куб.м. та граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 2020,25 грн. за 1000 куб.м.

Судова колегія вважає, що висновки судів щодо обґрунтованості прийнятого Інспекцією рішення ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постановах від 06 лютого 2012 року, 22 січня 2013 року та 28 січня 2014 року.

Відповідно до положень частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (v001p710-99) (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У зв'язку з цим поширення дії постанов НКРЕ № 56 (v0056227-09) , 57 від 29.01.2009 р. (v0057227-09) , № 194 (v0194227-09) , № 195 від 19.02.2009 р. (v0195227-09) на період, що передував їх прийняттю, починаючи з 01.01.2009 року та застосування підприємством граничної ціни природного газу, що ними встановлена, було необгрунтваним.

Крім того у контексті постанови Верховного Суду України від 06 лютого 2012 року, постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 36 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (36-2009-п) , якою Національній комісії регулювання електроенергетики було надано повноваження на встановлення граничного рівня цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, а також граничного рівня цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки, набрала чинності з 04.02.2009 року, з дня опублікування. А отже на момент прийняття постанов № 56 (v0056227-09) та 57 від 29.01.2009 року (v0057227-09) НКРЕ не була уповноважена на встановлення граничного рівня цін на природний газ.

При цьому суди попередніх інстанцій правомірно зазначили про необґрунтоване застосування підприємством, у тому числі в порушення пункту 3.7.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, затв. наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 25 серпня 2005 р. N 74 (z1087-05) , постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25 серпня 2005 р. N 693 (za087-05) , роздрібної ціни на природний газ раніше дати її оприлюднення в засобах масової інформації.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про прийняття судами оскаржуваних рішень з порушенням норм матеріального чи процесуального права, які відповідно д закону є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без змін, якщо визнає, що суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтею 220, 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Чернівецької філії залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.07.2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.