Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі № 345/2404/14-а за позовом ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії, -

У червні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області, в якому просив: зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії з моменту призначення із застосуванням середньомісячного заробітку для обчислення пенсії - 3417,89 грн. та індивідуального коефіцієнту зарплати 1,44294 відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) ; стягнути з відповідача не донараховану і невиплачену пенсію з 16.12.2012 р. по день фактичного виконання судового рішення із врахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Пенсійним органом допущено порушення вимог ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині визначення показника середньомісячного заробітку для обчислення пенсії та індивідуального коефіцієнту заробітної плати, що призвело до заниження розміру пенсії. Під час нарахування пенсії, відповідачем вилучено 21 місяць "поганого заробітку" (оптимізація), замість 60 місяців згідно п.3 ч.1 ст.40 вказаного Закону, внаслідок чого і занижено розмір пенсії.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 16.12.2012 р. ОСОБА_2 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2. На час призначення пенсії страховий стаж становив 26 років 1 місяць та 29 днів, в тому числі 12 років 6 місяців 14 днів за Списком № 2.

Заробітну плату обчислено відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за 60 календарних місяців за період з 01.02.1991 р. по 31.01.1996 р. згідно довідки ВАТ "Оріана" № 346 від 18.06.2012 р. та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року, за даними персоніфікованого обліку середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 3391,53 грн.(2368,70 грн. - середня зарплата по Україні за 2012 рік х 1,43181 - індивідуальний коефіцієнт зарплати).

Позивачу 19.03.2013 р. проведений перерахунок пенсії згідно уточнених даних про сплату страхових внесків приватним підприємцем. У результаті перерахунку страховий стаж склав 28 років 14 днів, середньомісячний заробіток - 2907,48 грн. (2368,70 грн. - середня зарплата по Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії 1,22746 - індивідуальний коефіцієнт зарплати).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) правильно проведений розрахунок заробітної плати та пенсії за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), що становить 2907,48 = 2368,70 х (135,02082 : 110).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону Україн "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (тут та далі в редакції чинній на час виникнення спірних відносин), розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс де: П - розмір пенсії у гривнях, Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до ст. 40 Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 25 Закону.

Частиною 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз + Кз + Кз + ... + Кз ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Абзацом 3 частини 1 вказаної статті визначено, що за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час обчислення пенсії позивача відповідачем взято до уваги заробіток з 01.02.1991 р. по 31.01.1996 р. згідно довідки виданої ВАТ "Оріана" № 346 від 18.06.2012 р., тобто за бажанням позивача враховано його заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв відповідно до абз.1 ч.1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Крім того, до уваги взято заробіток з 01.01.2003 по 31.12.2012 року всього 83 місяці, разом 60 + 83 = 143 місяці. Сума коефіцієнтів заробітної плати до оптимізації становить 137,22656, а індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії - 0,95963 (137,22656 : 143), що не заперечується і позивачем, оскільки у наданому ним розрахунку ці показники до проведення оптимізації є аналогічними.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст. 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключено не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі, тобто проведено "оптимізацію".

Судами також встановлено, що загальний страховий стаж ОСОБА_2 становить 28 років 0 місяців 14 днів, а в перерахунку на місяці це становить 336 місяців (28 років х 12 місяців у році). Отже, після проведення оптимізації було вилучено 33 місяці (10% стажу) а саме: з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 р. - 12 повних місяців та 21 неповний місяць з 01.05.2005 р. по 05.09.2005 р. - 5 місяців, з 01.12.2006р. по 09.04.2007 р. - 5 місяців, з 01.02.2009 р. по 08.12.2009 р.- 11 місяців.

Таким чином, після проведення оптимізації страховий стаж становить 110 місяців (143-33), сума коефіцієнтів заробітної плати - 135,02082, відповідно індивідуальний коефіцієнт - 1,22746 (135,02082 : 110).

Судами вірно зазначено, що посилання позивача у наданому ним розрахунку на те, що сума коефіцієнтів заробітної плати після оптимізації має становити 125,87219, оскільки у такому випадку індивідуальний коефіцієнт становитиме 1,14429 (125,87219 : 110), а не 1,44294, є помилковими.

Крім того, судами вірно не взято до уваги доводи позивача щодо того, що для обрахунку індивідуального коефіцієнта має братися за основу 87,23333 місяців, оскільки правильним цей показник є 110 місяців, так як загальний страховий стаж позивача становить 336 місяців, після оптимізації максимально може бути вилучено 33 місяці, тобто не більше 10% загального стажу. Отже, після проведення оптимізації для обрахунку береться 110 місяців (143 - 33).

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про правильність проведення відповідачем розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії позивача, а саме: 2907,48 = 2368,70 х (135,02082 : 110) де: 2368,70 - середня заробітна плата за останні 3 роки, що передує виходу на пенсію, 1,22746 - індивідуальний коефіцієнт для обчислення після оптимізації, 2907,48 - заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії визначається із заокругленням до 5 знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс) / 100% х 12, де: Кс - коефіцієнт страхового стажу, См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках) становить 1,35%.

Загальний стаж позивача складає 28 років та 14 днів, що становить 336 місяців, а отже коефіцієнт страхового стажу становить 0,37800 (336 : 100% х 12). Правильність визначення коефіцієнту страхового стажу позивачем не заперечується, так як він відповідає такому коефіцієнту згідно розрахунку наданого самим позивачем.

Таким чином, розмір пенсії позивача правомірно відповідачем визначено на рівні 1099,33 грн. (2907,48 х 0,3800).

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 відхилити.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.