Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у справі № 359/2056/15-а за позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови, -

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 3 березня 2015 року про порушення митних правил та накладення штрафу у розмірі 33299 грн. 61 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушеннями Закону України "Про митний тариф" (584-18) , без проведення експертного дослідження та без врахування диспозиції ст. 485 МК України щодо наявності в діях правопорушника ознак прямого умислу, тоді як в діях позивача не доведено наявність прямого умислу.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року, позовні вимоги задоволені.

Визнана протиправною та скасовано постанову Київської митниці ДФС в справі про порушення митних правил від 3 березня 2015 року № 0103/125110011/15.

Провадження у справі про порушення митних правил № 0103/125110011/15 за ознаками вчиненими агентом з митного оформлення - ТОВ "МІРАС" (особи уповноваженої на декларування товарів) ОСОБА_1, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України - закрите.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Київська міська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та відмовити в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 лютого 2015 року головним державним інспектором ВМО № 4 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС Теплюк Р.М. складений протокол про порушення митних правил № 0104/125110011/15 відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України.

Так, зі змісту даного протоколу, 10 вересня 2014 року до ВМО № 4 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС особою уповноваженою на роботу з митними органами ТОВ "МІРАС" ОСОБА_1, який діє на підставі договору-доручення на надання послуг митного брокера, укладеного між ТОВ "МІРАС" та ПП "Югремкомплект" від 9 серпня 2014 року № 30-07, з метою випуску у вільний обіг товару: "вироби будівельні: зібрані панелі для підлог у вигляді збірної панелі типу "сандвіч" - композитна терасна дошка з ДПК (деревно-полімерного композиту) 30% полімеру, 60% деревноволокна, 10% сполучної добавки, з елементами кріплення заглушки" було подано ЕМД з прикріпленими до неї відсканованими зображеннями товаросупровідних документів. ЕМД було прийнято до митного оформлення та присвоєно реєстраційний № 125110011/2014/015852.

Водночас, в ЕМД позивачем були зазначені такі дані про товар в графі 33 ВМД код товару 4418790000 зі ставкою мита - 0%.

В подальшому, з метою перевірки правильності кодування та класифікації товарів Київською митницею ДФС було направлено відповідний запит. За результатом якого 18 листопада 2014 року винесене рішення про визначення коду товару та відповідно змінений код товару згідно з УКТЗЕД 4418790000 зі ставкою мита - 0% на код товару 3918900000 зі ставкою мита - 5% та код товару 3916905000 зі ставкою мита 5%.

За результатом зміни коду товару був проведений розрахунок різниці митних платежів та встановлено, що різниця митних платежів складає 11474 грн. 26 коп.

В результаті встановлених обставин, постановою заступника начальника Київської митниці ДФС від 03 березня 2015 року ОСОБА_1. визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 458 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 33299 гривень 61 копійок.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку митного органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що в діях ОСОБА_1. відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 458 МК України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Частиною першою ст. 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За приписами статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Водночас, як вірно зазначено судами, за змістом частини першої ст. 9 та ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Підсумовуючи наведені правові норми колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, а тому зазначення ОСОБА_1 невірного коду товару в декларації не може бути доказом того, що його дії були направлені на умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу.

В результаті дослідження матеріалів справи, судами встановлено, що відповідно до товаросупровідних документів, зокрема пакувального листа від 24 липня 2014 року та інвойса від 29 липня 2014 року переміщенню через митний кордон України підлягав товар, а саме: вироби будівельні: зібрані панелі для підлог у вигляді збірної панелі типу "сандвіч" - композитна терасна дошка з ДПК (деревно-полімерного композиту) 30% полімеру, 60% деревноволокна, 10% сполучної добавки, з елементами кріплення заглушки.

Відповідно до Митного тарифу та пояснень до нього позивач здійснив декларування товару за кодом УКТ ЗЕД 4418790000, що передбачає вироби столярні та теслярській будівельні деталі, включаючи пористі дерев'яні панелі, зібрані для підлоги, гонт і дранку для покрівель: зібрані панелі для підлоги. Як правило, будівельні панелі, що складаються із шарів деревини і пластмаси, включаються до цієї групи. Ці панелі класифікуються за властивостями їх зовнішньої поверхні чи поверхонь, від яких переважно залежать їх головні властивості, а отже і застосування. Так, наприклад, будівельні панелі, які використовуються як конструктивні елементи покрівельного покриття, стін або стелі складаються із зовнішнього шару деревостружкової плити та шару ізоляційної пластмаси, включаються до товарної позиції 4410 незалежно від товщини шару пластмаси, оскільки використання панелі як конструктивного елементу залежить від стійкості і міцності деревостружкової плити, а пластмаса відіграє другорядну роль як ізоляційний матеріал. З іншого боку, панель, в якій деревна основа усього лише підтримує зовнішній шар, виготовлений з пластмаси, у більшості випадків включається до групи 39.

Водночас, в супереч наведеному Київська митниця ДФС здійснила класифікацію товару за кодом 3918900000 поясненням до УКТ ЗЕД до даної групи товарів є "пластмасові покриття для стін або стелі" означає продукцію у рулонах із шириною не менше як 45 см, яку використовують як оздоблення для стін або стель і яка складається з пластмас, нерозривно з'єднаних з основою з будь-якого матеріалу, крім паперу; до того ж шар пластмаси (на лицьовій поверхні), як правило, оздоблений і має зернистий рельєф, рельєфний малюнок, забарвлену поверхню, друкований малюнок чи орнамент або декорований інакше.

Крім того, судами вірно зазначено, що відповідно до висновку № 142000903-0273, складеного 17 вересня 2014 року Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції, згідно якого за результатами проведених досліджень та у складі наданих проб товару виявлено первинну деревинну масу, синтетичні полімерні матеріали, інші добавки, домішки. Визначити відсоткове співвідношення вмісту полімерного матеріалу та деревинно-волокнистої маси не видається за можливе з причин відсутності відповідних нормативно затверджених методик.

Однак, як встановлено судами, відповідачем не надані докази на підтвердження того, що вищезазначений код даного товар згідно УКТЗЕД має бути 3918900000 зі ставкою мита 5% та код 3916905000 зі ставкою мита 5%.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій, що оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, а також враховуючи те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів протиправного визначення коду УКТ ЗЕД 4418790000, постанова митного органу № 0103/125110011/15 від 03.03.2015 є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС відхилити.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.