Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

при секретарі судового засідання - Вишняку О.М.

з участю прокурора - Кузнєцова Ю.В.

та представників сторін :

позивача - Соболь Ю.П.

відповідача - Павлишин М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України та заступника прокурора міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкоінвестБуд"

до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві

про визнання недійсним та скасування наказу, -

19.06.2014 р. товариство з обмеженою відповідальністю "УкоінвестБуд" (далі Товариство) звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі Інспекція) про визнання недійсним та скасування наказу від 15.04.2013 р. "Про скасування сертифікатів". Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що оскаржуваний наказ видано Інспекцією поза межами її компетенції та всупереч Конституції України (254к/96-ВР) , актів законодавства та нормативно-правових актів, а відтак є недійсним з моменту прийняття та підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014 р., позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Інспекція та заступник прокурора міста Києва звернулись із касаційними скаргами, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просили їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржники зазначили, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

У своїх запереченнях позивач зазначив, що рішення судів є законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що 20.03., 17.08. та 21.12.2012 р. Інспекцією видано Товариству сертифікати, що підтверджують відповідність закінченого будівництвом об'єкту - житлово-офісно-торгового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями офісів, торгівлі, вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого призначення та прибудованими паркінгами на земельній ділянці, обмеженій Харківським шосе, вул. Лохвицькою та гаражно-будівельним кооперативом "Скіф" в м. Києві.

У березні 2013 р. Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої складено акт від 29.03.2013 р. в якому зазначено, що на вищезгаданому об'єкті розпочато виконання будівельних робіт з його реконструкції шляхом зміни техніко-економічних показників будівлі та її геометричних розмірів без дозволу на виконання таких робіт; відбулось втручання в інженерні комунікації; на час перевірки житловий комплекс не відповідає проектним рішенням погодженої проектної документації та висновку державної експертизи, які було пред'явлено під час введення комплексу в експлуатацію.

На цій підставі відповідачем прийнято наказ № 13 "д" від 15.04.2013 р. про скасування сертифікатів № КВ16412041363 від 20.03.2012 р., № KB16412143320 від 17.08.2012 р. та № KB 16412244555 від 21.12.2012 р.

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 121 Додатку до Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" від 19.05.2011 р. (3392-17) N 3392-VI сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, віднесено до документів дозвільного характеру.

Статтею 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" обумовлено, що вичерпний перелік підстав для анулювання документа дозвільного характеру встановлюються законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру.

Положеннями Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. N 461 (461-2011-п) ) відповідачу не надано право скасовувати чи анулювати сертифікати видані Інспекцією.

Відповідно до статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав :

звернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;

припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом);

припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав :

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Таким чином, судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про те, що Інспекції не надано право скасовувати чи анулювати такі документи дозвільного характеру як сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, з підстав, зазначених в оскаржуваному наказі від 15.04.2013 р.

Крім того, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Інспекції для належного здійснення архітектурно-будівельного контролю надано право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, тощо.

Встановивши під час проведення позапланової перевірки факт незаконного виконання будівельних робіт з реконструкції введеного у 2012 р. в експлуатацію об'єкту нерухомості, відповідач не застосував жодного із вищенаведених заходів, які гарантують реальне припинення незаконних будівельних робіт.

Натомість, скасувавши сертифікати, Інспекція не надала під час розгляду справи в суді жодного доказу, що такий захід може призвести до дійсного усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відтак, у спірних правовідносинах відповідач діяв не у відповідності до приписів частини 3 статті 2 КАС України, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Згідно зі статтею 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України та заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014 р. - без змін.

ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235- 244 КАС України.