Генеральна Асамблея

урочисто проголошує таку Декларацію Організації Об'єднаних Націй про злочинність і суспільну безпеку:

Держави-члени прагнуть захистити безпеку і добробут своїх громадян та усіх осіб, які знаходяться під їх юрисдикцією, шляхом прийняття ефективних національних заходів по боротьбі з небезпечною транснаціональною, в тому числі, організованою, злочинністю, незаконним обігом наркотиків та зброї, контрабандою інших незаконних товарів, організованою торгівлею людьми, терористичними злочинами і відмиванням прибутків від небезпечних злочинів, а також беруть на себе зобов'язання взаємно співпрацювати у цих зусиллях.

Держави-члени сприяють розширенню співробітництва і допомоги у правоохоронній галузі на двосторонній, регіональній, багатосторонній та глобальній основі, у тому числі укладанню у відповідних випадках угод про взаємну юридичну допомогу, з метою сприяння виявленню, затриманню та переслідуванню осіб, які здійснюють небезпечні транснаціональні злочини або яким-небудь іншим чином несуть за них відповідальність, і з метою забезпечення ефективного міжнародного співробітництва правоохоронних та інших компетентних органів.

Держави-члени вживають заходів до запобігання наданню допомоги у діяльності злочинних організацій на своїй національній території. Держави-члени на максимально можливому рівні передбачають ефективну процедуру видачі або переслідування осіб, що беруть участь у небезпечних транснаціональних злочинах, з тим щоб ці особи не знаходили собі ніякого безпечного сховища.

Взаємне співробітництво і допомога у питаннях, які торкаються небезпечної злочинності, охоплюють також, у відповідних випадках, закріплення систем обміну інформацією між державами-членами і надання двосторонньої та багатосторонньої технічної допомоги державам-членам шляхом використання підготовки кадрів, програм обміну, академій з підготовки кадрів правоохоронних органів та інститутів кримінального правосуддя на міжнародному рівні.

Державам-членам, які ще не зробили цього, настійно пропонується якомога швидше стати учасниками основних чинних міжнародних договорів, що стосуються різних аспектів проблеми міжнародного тероризму. Держави-учасниці ефективно виконують положення, для того щоб вести боротьбу проти терористичних злочинів. Держави-члени вживають також заходів для виконання резолюції 49/60 Генеральної Асамблеї від 9 грудня 1994 року про заходи щодо ліквідації міжнародного тероризму і Декларації про заходи щодо ліквідації міжнародного тероризму (995_502) , що вміщені у додатку до неї.

Державам, які ще не зробили цього, настійно рекомендується якомога швидше стати учасниками міжнародних конвенцій з контролю над наркотиками. Держави-учасниці ефективно виконують положення Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 року (995_177) з поправками, внесеними в неї у відповідності до Протоколу 1972 року (995_881) , Конвенції про психотропні речовини 1971 року (995_176) і Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 року (995_096) . Держави-члени особливо підтверджують, що на основі взаємної відповідальності вони вживають всіх необхідних превентивних і правоохоронних заходів з метою викорінювання незаконного виробництва, обігу, розповсюдження і споживання наркотичних засобів, у тому числі заходів, які сприяють боротьбі проти злочинців, що беруть участь у таких видах транснаціональної організованої злочинності.

Держави-члени вживають заходів у рамках їх національної юрисдикції для розширення своїх можливостей виявляти і забороняти пересування через кордони осіб, які беруть участь у здійсненні небезпечних транснаціональних злочинів, а також засоби для здійснення таких злочинів, і вживають таких ефективних конкретних заходів для охорони своїх територіальних кордонів, як:

a) прийняття ефективних заходів контролю над вибуховими речовинами і боротьби проти незаконної торгівлі злочинцями визначеними матеріалами і їх компонентами, які конкретно призначені для використання у виробництві ядерної, біологічної або хімічної зброї, і для того, щоб зменшити ризик, що виникає у результаті цієї незаконної торгівлі, шляхом приєднання до всіх відповідних міжнародних угод, які стосуються зброї масового знищення та повного здійснення їх положень;

b) укріплення нагляду за видачею паспортів і підвищення рівня захисту від фальсифікації і підробок;

c) більш суворе забезпечення дотримання норм боротьби з незаконним транснаціональним оборотом вогнепальної зброї у злочинній діяльності і зменшення можливості розпалювання небезпечних конфліктів;

d) координація заходів і обмін інформацією з метою боротьби з організованим контрабандним провозом незаконних мігрантів через національні кордони.

З метою дальшої боротьби з транснаціональними потоками прибутків від злочинної діяльності держави-члени погоджуються вживати відповідних заходів боротьби з приховуванням або утаюванням справжнього походження надходжень від небезпечної транснаціональної злочинної діяльності і навмисною конверсією або переказом таких надходжень з цією метою. Держави-члени погоджуються вимагати ведення потрібної звітності фінансовими та суміжними закладами і, у відповідних випадках, надання інформації по підозрілих угодах, а також забезпечити прийняття ефективних законів і процедур, які дозволяють вилучати і конфісковувати надходження від небезпечної транснаціональної злочинної діяльності. Держави-члени визнають необхідність обмежити застосування законів, що торкаються банківської таємниці, якщо така існує, стосовно злочинних операцій та забезпечити співробітництво з фінансовими закладами для виявлення цих та інших операцій, які можуть використовуватися для відмивання грошей.

Держави-члени погоджуються зробити кроки для підвищення загального професійного рівня своїх систем кримінального правосуддя, систем правоохоронних органів та систем по наданню допомоги потерпілим, а також відповідних директивних органів через такі заходи, як підготовка кадрів, виділення ресурсів і укладення угод з іншими державами про надання технічної допомоги, і сприяти залученню усіх елементів свого суспільства до діяльності по боротьбі з небезпечною транснаціональною злочинністю та її попередженню.

Держави-члени погоджуються вести боротьбу з корупцією і хабарництвом і заборонити їх, оскільки вони підривають правові устої громадянського суспільства, шляхом застосування відповідних внутрішньодержавних законів проти такої діяльності. З цією метою держави-члени погоджуються також розглянути питання про розробку спільних міжнародних заходів боротьби з корупцією, а також про накопичення технічного досвіду для попередження корупції і боротьби з нею.

Заходи, що вживаються з метою здійснення даної Декларації, грунтуються на повній повазі національного суверенітету і територіальної юрисдикції держав-членів, а також на правах та обов'язках держав-членів, що випливають із існуючих договорів і міжнародного права, і погоджуються з правами людини і основними свободами, визнаними Організацією Об'єднаних Націй.