Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Бухтіярової І.О.,

Голубєвої Г.К.,

секретар: Антипенко В.В.,

за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" - Шевченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області правонаступника Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - ДПІ) на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі № 2а/0270/5824/12 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

У грудні 2012 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0000162308 від 11.10.2012 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначило, що не порушувало вимоги п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України № 1776-ІІІ від 1.06.2000 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

17 червня 2014 року постановою Вінницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року, позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000162308 від 11.10.2012 визнане протиправним та скасоване.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 18.09.2012 ДПІ була здійснена перевірка АЗС № 13 розташованої за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Бохоники, Гніванське шосе, 2 км., яка належить Товариству, за наслідками якої 27.09.2012 був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України № 1776-ІІІ від 1.06.2000 року "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не були надані документи на походження бензину марки А-92, А-95 та дизельне паливо.

11 жовтня 2012 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000162308 щодо застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 740 216,60 грн.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову обґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 13 Закону України № 1776-ІІІ від 1.06.2000 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно з ст. 6 зазначеного Закону облік товарних запасів фізичною особою-підприємцем ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливо встановлених для суб'єктів малого підприємництва.

Відповідно до вимог пункту 16.1 розділу 16 "Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України" затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України № 281/171/578/155 від 20.05.2008 (z0805-08) , визначений порядок обліку нафтопродуктів на АЗС, а саме встановлено, що матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший Примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Суди встановили, що ведення обліку товарних запасів на АЗС № 13 відображено в журналі руху нафтопродуктів, де ведуться змінні звіти та журналі обліку надходження нафтопродуктів, де відображається облік надходження нафтопродуктів на АЗС.

У акті перевірки податковим органом зазначено, що Товариством були надані до перевірки журнал обліку надходження нафтопродуктів АЗС № 13; товарно-транспортні накладні; сертифікати відповідності та паспорти. В акті відсутні зауваження щодо ненадання Товариством будь-яких документів, які відображають облік нафтопродуктів на АЗС № 13.

11 червня 2013 року рішенням Господарського суду Вінницької області, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25 березня 2014 року, визнано за Товариством право власності на бензин марки А-92, А-95 та дизельне паливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суди обґрунтовано зазначили, що Товариством були надані всі документи, які підтверджують постачання нафтопродуктів, їх облік та відповідні характеристики.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.