ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2015 року м. Київ К/800/29631/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.
суддів Заїки М.М.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 05 травня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити призначення пенсії,
встановила:
У березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити призначення пенсії відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 05 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області від 25.02.2015 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2, зобов'язано відповідача на підставі оформлених належним чином записів у трудовій книжці ОСОБА_2 зарахувати до пільгового стажу роботи період роботи з 26.02.1993 по 16.12.1994 у "Селидівське шахтобудівельне підприємство" тресту "Селидіввугілля" та з 16.01.1998 по 30.09.1998 на ЗАТ "Вуглевидобуток" та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до вимог частини 1 статті 14 Закону України "Пенсійне забезпечення" з 01.03.2015.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 працював на підземних роботах починаючи з 1992 року.
За даними трудової книжки ОСОБА_2 з 26.02.1993 по 16.12.1994 позивач працював у "Селидівське шахтобудівельне підприємство" тресту "Селидіввугілля" на посаді електрослюсар з повним робочим днем в шахті. Також зазначений період роботи підтверджено довідкою № 30 від 19.03.2014 ДП "Селидіввугілля" та довідкою від 13.03.2014 про фактичні спуски в шахту.
В період з 16.01.1998 по 30.09.1998 відповідно до записів в трудовій книзі позивач працював на ЗАТ "Вуглевидобуток" підземним прохідником на шахті з повним робочим днем. Робота в зазначений період також підтверджується архівною довідкою Новоградської міської ради № 44 від 12.03.2014
Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Проте рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області від 25.02.2015 позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було відмовлено, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах. Оскільки до пільгового стажу ОСОБА_2 не були зараховані період роботи з 26.02.1993 по 16.12.1994 у "Селидівське шахтобудівельне підприємство" тресту "Селидіввугілля" та період роботи з 16.01.1998 по 30.09.1998 року на ЗАТ "Вуглевидобуток".
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачу було необґрунтовано відмовлено у призначенні пенсії.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного забою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Разом із тим, за правилами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Виходячи з наведеного суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованих висновків, про зарахування часу роботи позивача до пільгового стажу в підземних умовах та відповідно право ОСОБА_2 на пенсію згідно зі статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області залишити без задоволення, а постанову Селидівського міського суду Донецької області від 05 травня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити призначення пенсії - без змін.
ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
С.В. Білуга
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка