ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
19 листопада 2015 року м. Київ К/800/30050/15
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді - Васильченко Н.В.,
суддів: Калашнікової О. В., Донця О.Є.
провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київськй області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі № 826/9026/14 за позовом ТОВ "Буклія" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України про скасування постанови, -
в с т а н о в и л а :
У червні 2014 року ТОВ "Буклія" звернулось в суд з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 05 червня 2014 року № 3-0506/2-7/10-22/0506/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 12 180 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2015 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області від 05.06.2014 року № 3-0506/2-7/10-22/0506/08/01.
Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими рішеннями Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних норм, державних стандартів і правил на території АЗС № 24 ТОВ "Буклія", якою встановлено порушення ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме позивачем не виконано вимог припису Інспекції № С-2005/2 від 20.05.2014 року. За результатами перевірки складено акт від 23.05.2014 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. На підставі встановленого порушення, Інспекцією Державної архітектурно-будівельного контролю у Київській області 05.06.2014 року прийнято постанову № 3-0506/2-7/10-22/0506/08/01 про накладення штрафу у розмірі 12 180грн.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Відповідачем 20.05.2014 року було винесено припис № С-2005/2, яким з 20.05.2014 року заборонено позивачу експлуатацію вказаного вище об'єкту. Проте, вказаний припис був скасований постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 року у справі № 826/8736/14.
Відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації. Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється "Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (553-2011-п)
.
Відповідно до положень пунктів 17, 19, 20 вказаного Порядку № 553 (553-2011-п)
, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат. Згідно положень ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами. Відповідно до пункту 4 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 (244-95-п)
, підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Відповідно до п. 7 вказаного Порядку, рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу.
Враховуючи той факт, що в судовому порядку скасовано припис відповідача від 20.05.2014 року № С-2005/2, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що постанова відповідача від 05.06.2014 року № 3-0506/2-7/10-22/0506/08/01 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного. Відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Згідно п. 4 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 (244-95-п)
, підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис.
Згідно абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат. Оскільки припис відповідача № С-2005/2 від 20.05.2014 року, за невиконання якого 05.06.2014 року прийнято постанову № 3-0506/2-7/10-22/0506/08/01 про накладення штрафу на позивача у розмірі десяти мінімальних заробітних плат - 12 180 грн., скасовано в судовому порядку, постанова відповідача про накладення штрафу прийнято за відсутності підстав, визначених у абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності".
Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконних рішень судів першої та апеляційної інстанції, не вбачається.
Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київськй області відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі № 826/9026/14 залишити без змін.
ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.