Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Борисенко І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року у справі № 808/114/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжалюмінторг" до за участю Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів Прокуратури Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжалюмінторг" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Запоріжалюмінторг") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач, СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10 березня 2009 року № 0000040808/0.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2009 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2013 року зазначені судові рішення скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року скасовано, а позов задоволено повністю.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Запоріжалюмінторг" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2008 року у сумі 16996508,00 грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ за вересень 2008 року, що виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, задекларованого у листопаді 2008 року.

За наслідками цієї перевірки складено акт № 28/08-08/3257352 від 26 лютого 2009 року, яким зазначено порушення підпунктів 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме - завищення бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2008 року у сумі 10692526,20 грн., що виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у листопаді 2008 року.

На підставі акта відповідачем 10 березня 2009 року прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000040808/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 10692526,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновків, що позивачем не було надано документів, які б підтверджували оприбуткування ним алюмінієвої катанки в спірній операції, надані позивачем при новому розгляді справи накладні не підтверджують факт постачання продукції так як вони підтверджують постачання алюмінієвої катанки відмінної від тієї, що була предметом поставки за податковою накладною №н.33 від 30.11.2008 року. Крім того, суд зауважив, що у справі 2а-6049/09/0870 ухвалено рішення, згідно якого поставка товарів під отриману в листопаді 2008 року передоплату не відбулася.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про дотримання позивачем вимог податкового законодавства під час формування податкового кредиту у періоді, що підлягав перевірці. Посилання на судові рішення у справі 2а-6049/09/0870 судом апеляційної інстанції визнано помилковим, оскільки позивач у зазначеній справі участі не брав та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2014 року їх було скасовано.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі документами, 26 червня 2006 року між ТОВ "Запоріжалюмінторг" та ВАТ "ЗАлК" укладено договір № 858Д на виготовлення та поставку сплавів алюмінієвих ливарних марок за умови поставки: ЕХW склад ВАТ "ЗАлК", з терміном дії до 01 липня 2009 року.

Кількість поставленого товару та ціна регулюються додатковими угодами.

04 листопада 2008 року зазначеними вище сторонами було підписано додаткову угоду № 41, якою доповнено пункт 1.1 договору та внесено зміни щодо умов. Зокрема, ВАТ "ЗАлК" зобов'язується додатково виготовити і поставити, а ТОВ "Запоріжалюмінторг" прийняти і сплатити катанку алюмінієву, марки АКЛП, в кількості 1176 тонн. Також було внесено зміни до пункту 3.1 договору відносно ціни, де вказано, що з 01 листопада 2008 року ціна (без ПДВ) за тонну катанки алюмінієвої складає 15319,20 грн.

Таким чином, загальна сума договору була збільшена на 21618455,04 грн.

Пунктом 3.3 вищевказаної додаткової угоди договір змінено в наступній редакції: сума договору орієнтовано складає 1043422159,00 грн., в тому числі ПДВ 173903693,17 грн.

В листопаді 2008 року на виконання умов договору ТОВ "Запоріжалюмінторг" перерахував авансові платежі ВАТ "ЗАлК" за алюмінієву катанку в кількості 3489,9100113 тонн (за ціною 15319,20 гривень за тонну) на загальну суму 64155157,20 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 10692526,20 грн. На передоплату отримана податкова накладна №н.33 від 30 листопада 2008 року на суму 64155157,20 грн., в тому числі ПДВ 10692526,20 грн.

У відповідності до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції, яка була чинна на момент спірних правовідносин) (далі по тексту - Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункт) (абзац 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР).

За результатами аналізу наведених правових норм, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, зазначеної у податковій накладній №н.33 від 30 листопада 2008 року.

На спростування посилань податкового органу щодо відсутності самої господарської операції позивачем надані належним чином оформлені первинні документи.

Крім того, реальне проведення господарської операції з поставки алюмінієвої катанки встановлено рішенням суду першої інстанції у справі 2а-8070/657/11, яке набрало законної сили 09 грудня 2013 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо протиправності податкового повідомлення - рішення, а доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року у справі № 808/114/14 залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.