Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач), суддів: Олексієнка М.М., Швеця В.В., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ" до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві про зобов'язання вчинити дії, визнання рішення протиправним та його скасування, за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року, -

У лютому 2010 року Промислово-технічна компанія у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ" звернулася в суд з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві про зобов'язання вчинити дії, визнання рішення протиправним та його скасування.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача щодо відшкодування Промислово-технічній компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ" витрат і зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві зарахувати витрати на придбання медичних імплантатів для потерпілого від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_5 у розмірі 19800 гривень в рахунок страхових внесків позивача як страхувальника. Судові витрати присуджено за рахунок Державного бюджету України на користь Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ" у розмірі 1,70 гривень. В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року і направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 травня 2009 року з працівником Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ" ОСОБА_5 стався нещасний випадок на виробництві, що підтверджується Актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, від 21 травня 2009 року (форма Н-1) та Актом розслідування нещасного випадку від 21 травня 2009 року (форма Н-5).

Внаслідок нещасного випадку ОСОБА_5 отримав тяжкі травми та був доставлений до Київської міської клінічної лікарні № 7, де проводилося його лікування, під час якого виникла необхідність проведення хірургічної операції із застосуванням медичних пластин та гвинтів.

У зв'язку з відсутністю в лікарні коштів на придбання вказаних предметів, позивач оплатив їх за власний рахунок на загальну суму 19800 гривень.

Промислово-технічна компанія у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ" зареєстрована у Святошинському відділі

Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України міста Києва 1 серпня 2007 року, реєстраційний номер 2606080006.

3 червня 2009 року позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати витрати, пов'язані з лікуванням ОСОБА_5

8 грудня 2009 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві надіслало Промислово-технічній

компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ" лист, мотивований тим, що управління немає підстав для відшкодування Промислово-технічній компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ" витрачених коштів під час первинного лікування ОСОБА_5, виділення коштів на медичну, соціальну та професійну реабілітацію потерпілих здійснюється шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок лікувально-профілактичного закладу.

Відповідач не заперечує факту лікування ОСОБА_5 внаслідок нещасного випадку на виробництві, і що понесені позивачем витрати, з приводу яких виник спір, пов'язані з його лікуванням.

Так, згідно частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР) від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

У статті 25 Основ передбачено види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (1105-14) (далі - Закон № 1105-XIV (1105-14) ) відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та Основ визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного

випадку). Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

У статті 21 Закону № 1105-XIV встановлено види соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків).

Згідно з частиною 7 статті 13 Закону № 1105-XIV підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

У статті 35 Закону № 1105-XIV визначено документи для розгляду справ про страхові виплати.

За змістом частини 4 статті 34 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків,

спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.

Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує всі витрати на його лікування. Витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання

санаторно-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість.

У статті 37 Закону № 1105-XIV встановлено виключний перелік підстав для відмови у страхових виплатах і наданні соціальних послуг: Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: 1) навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; 2) подання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; 3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку. Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.

Оскільки, як встановлено судами, Промислово-технічна компанія у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ", виконуючи зобов'язання по наданню невідкладної медичної допомоги, яка не могла бути надана безкоштовно, перерахувала кошти на лікування ОСОБА_5, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві, тобто позивач поніс безпідставні витрати (збитки), заподіяні неправомірною бездіяльністю відповідача, то колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ" до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві про зобов'язання вчинити дії, визнання рішення протиправним та його скасування.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року у справі за позовом Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ" до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві про зобов'язання вчинити дії, визнання рішення протиправним та його скасування - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.