Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач), суддів: Амєліна С.Є., Бутенка В.І., -

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом заступника прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси до Відкритого акціонерного товариства "Південгідроспецбуд" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Південгідроспецбуд" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2012 року, -

У грудні 2011 року заступник прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси звернувся в суд з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Південгідроспецбуд" заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, за вересень-жовтень 2011 року в сумі 4803,08 гривень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2012 року, позовні вимоги задоволено.

У касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство "Південгідроспецбуд", посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2012 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси подано письмове заперечення на зазначену касаційну скаргу, просить таку залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За перевіркою матеріалів справи вбачається, що Відкрите акціонерне товариство "Південгідроспецбуд" є юридичною особою, платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси.

Судами було досліджено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2, розрахунок суми заборгованості, і встановлено, що за вересень-жовтень 2011 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 4803,08 гривень по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за списком № 2 щодо пенсіонера ОСОБА_4

Відповідні розрахунки були отримані Відкритим акціонерним товариством "Південгідроспецбуд", однак сума заборгованості у розмірі 4803,08 гривень відповідачем у добровільному порядку не погашена.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (1058-15) (далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (1788-12) (далі - Закон № 1788-XII (1788-12) ). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (1058-15) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (1058-15) зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів "б" - "з" частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV (1058-15) ).

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (z0064-04) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (z0064-04) ), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (1058-15) .

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту

2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (1058-15) , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 зазначеної Інструкції.

Враховуючи встановлені судами обставини цієї справи та вищенаведені положення норм законодавства, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що висновок судів попередніх інстанцій, про задоволення позовних вимог, є обґрунтованим.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують встановлених судами обставин справи та їх висновку, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південгідроспецбуд" - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2012 року у справі за позовом заступника прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси до Відкритого акціонерного товариства "Південгідроспецбуд" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, - залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.