ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2270/13317/11
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2012 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.
при секретарі судового засідання: Бернацькій І.А.
за участю:
представника позивача - Повх О.В.,
представника третьої особи - Коновалова М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля", Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" до Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області, третя сторона на стороні відповідача - Державне підприємство "Селекційно - генетичний центр по рибництву "Поділля" про визнання незаконним та скасування розпорядження, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання незаконними та скасування розпоряджень.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.06.2012 року, адміністративний позов задоволено, визнано незаконними та скасовано розпорядження Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області № 230/2011-р від 02.06.2011 року "Про надання дозволу ДП Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля" на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право користування земельними ділянками" та № 486/2011-р від 01.11.2011 року "Про передачу в оренду земельних ділянок водного фонду ДП Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля" для рибогосподарських потреб".
Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, Державне підприємство Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля" та Полонська районна державна адміністрація Хмельницької області подали апеляційні скарги, в яких просять суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд відмовити у задоволенні її вимог.
Представник третьої особи в судовому засіданні просив суд задовольнити вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених у ній.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом І інстанції правильно встановлено, що позивач - відкрите акціонерне товариство "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" створене наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області №833 від 08.12.1998 року 28.03.2000 року шляхом перетворення Хмельницького виробничого рибокомбінату та зареєстроване Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області (Свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 №734305).
Основними видами діяльності позивача є рибництво; надання послуг в рибництві; оптова та роздрібна торгівля непродовольчими та продовольчими товарами.
Відповідно до договору зберігання з правом користування № 10 від З 1.12.2003 року, укладеного між позивачем, як правонаступником Хмельницького виробничого рибокомбінату, та державним підприємством "Укрриба" (балансоутримувачем майна відповідно до наказів Фонду державного майна України і Міністерства аграрної політики України від 31.01.2003 р. N 156/20 (v0156555-03) "Щодо передачі державного майна" та від 06.05.2003 N 126/752 (v0126555-03) "Про передачу гідротехнічних споруд"), позивач прийняв в користування гідротехнічні споруди, які не увійшли до статутного фонду під час приватизації державного майна, розташовані в Старокостянтинівському, Старосинявському, Летичівському, Полонському, Хмельницькому, Волочиському, Красилівському і Ізяславському районах Хмельницької області.
На підставі розпорядження Летичівської РДА № 203/2008-р від 19.05.2008 року, із змінами, внесеними розпорядженням №240/2008 року від 12.06.2008 року, якими затверджена технічна документація із землеустрою щодо складання документів для надання земельних ділянок на умовах оренди, 19.06.2008 року між позивачем та відповідачем укладені договори оренди земельних ділянок водного фонду загальною площею 443,3374 га, в тому числі площею 82,3904 за межами населених пунктів Великоберезнянської сільської ради, площею 313,0191 га за межами населених пунктів Новолабунської сільської ради, площею 32,5359 га за межами населених пунктів Онацьковецької сільської ради та площею 15,3929 га за межами населених пунктів Бражинецької сільської ради строком на сорок дев'ять років. Зазначені договори оренди зареєстровані у Полонському відділі Хмельницької регіональної філії Центру ДЗК 03.07.2008 року за №040875900006, № 040875900004, №040875900007 і 040875900036 відповідно.
Невід'ємною частиною договорів оренди від 19.06.2008 року є акт приймання-передачі об'єкта оренди та належним чином затверджена технічна документація щодо інвентаризації земельної ділянки водного фонду.
Розпорядженням № 230/2011-р від 02.06.2011 року "Про надання дозволу ДП Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля" на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право користування земельними ділянками" відповідач припинив право позивача користування зазначеними вище земельними ділянками загальною площею 427,9454 га (п.1), надав дозвіл ДП Селекційно-генетичному центру по рибництву "Поділля" на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право користування земельними ділянками площею 427,9454 га (п.2), та визнав таким, що втратило чинність розпорядження Летичівської РДА № 203/2008-р від 19.05.2008 року "Про передачі в оренду земельних ділянок водного фонду ВАТ "Хмельницькрибгосп" для рибогосподарських потреб"(п.3).
Розпорядженням № 486/2011-р від 01.11.2011 року "Про передачу в оренду земельних ділянок водного фонду ДП Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля" для рибогосподарських потреб", відповідач затвердив технічну документацію із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право користування земельними ділянками водного фонду, розташованих за межами населених пунктів Великоберезнянської сільської ради, Новолабунської сільської ради і Онацьковецької сільської ради (п.1), та передав третій особі в оренду терміном на 5 років земельні ділянки видного фонду для рибогосподарських потреб загальною площею 427,9254 га, в тому числі площею 82,3904 га на території Великоберезнянської сільської ради, площею 313,0191 га на території Новолабунської сільської ради та площею 32,5359 га на території Онацьковецької сільської ради (п.2).
Окрім того, відповідач прийняв розпорядження №555/2011-р від 20.12.2011 року "Про внесення змін до розпоряджень голови райдержадміністрації від 02.06.2011 року №230/2011-р та від 02.11.2011 року № 486/2011-р", яким з розпорядження від 02.06.2011 року № 230/2011-р виключені пункти 1,3 щодо припинення права позивача на користування орендованими земельними ділянками та розірвання договорів оренди, а з розпорядження від 01.11.2011 року № 486/2011-р виключені пункти 2,3,4 і 5 щодо передачі земельних ділянок в оренду ДП Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля" для рибогосподарських потреб.
Визначаючись щодо вимог апеляційних скарг, колегія суддів виходить з такого.
Статтею 2 Водного кодексу України (далі - ВК України) передбачено, що земельні відносини, які виникають під час користування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавством України.
Відповідно до статті 85 ВК України, порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.
Згідно статті 93 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) та статті 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі право на строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Пунктом "а" частини 1 статті 17 ЗК України визначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом (2768-14) .
Відповідно до пункту 12 розділу 10 "Перехідні положення" ЗК України (2768-14) , до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Статтею 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що місцева державна адміністрація, яка входить до системи органів виконавчої влади, в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Розпорядження № 230/2011-р від 02.06.2011 року прийняте відповідачем на підставі ст.ст. 17, 116,120, 123 і пункту е статті 141 ЗК України у зв'язку з набуттям третьою особою прав на споруди, розташовані на земельних ділянках.
Частиною 1 статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно частин третьої і четвертої статті 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Аналогічні положення передбачені укладеними позивачем договорами оренди.
В свою чергу за змістом ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України.
Згідно до ст. ст. 143, 146, 149 ЗК України вилучення (викуп) та припинення права користування або права власності на земельну ділянку чи її частину за відсутності на це згоди землекористувача або власника може здійснюватись виключно в судовому порядку.
Відповідно до частини третьої ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Правовстановлюючими документами, які посвідчують право позивача на тимчасове користування земельними ділянками загальною площею 443,3374 га, є укладені на підставі розпорядження Летичівської РДА № 203/2008-р від 19.05.2008 року договори оренди земельних ділянок площею від 19.06.2008 року строком на сорок дев'ять років, а саме: площею 82,3904 за межами населених пунктів Великоберезнянської сільської ради, площею 313,0191 га за межами населених пунктів Новолабунської сільської ради, площею 32,5359 га за межами населених пунктів Онацьковецької сільської ради та площею 15,3929 га за межами населених пунктів Бражинецької сільської ради, зареєстровані у Полонському відділі Хмельницької регіональної філії Центру ДЗК03.07.2008 року за №040875900006, № 040875900004, №040875900007 і 040875900036 відповідно. Невід'ємною частиною зазначених договорів є затверджена відповідачем технічна документація із землеустрою щодо складання документів для надання земельних ділянок на умовах оренди.
На момент прийняття відповідачем спірних рішень, укладені позивачем договори оренди земельних ділянок загальною площею 443,3374 га строком на сорок дев'ять років від 19.06.2008 року, у визначеному Законом порядку не припинені та не розірвані, а орендовані земельні ділянки перебувають у фактичному користуванні позивача. Рішення господарського суду Хмельницької області від 01.05.2012 року по справі №14/5025/304/12, яким розірвані договори оренди земельних ділянок від 19.08.2008 року, не набрало законної сили у зв'язку з оскарженням в апеляційному порядку, а тому не може слугувати доказом розірвання договорів оренди та припинення права позивача на користування земельними ділянками.
В силу частини 5 статті 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом (2768-14) .
Судом І інстанції правильно встановлено, що визначені статтею 116 ЗК України обставини, які зумовлюють право відповідача на передачу орендованих позивачем земельних ділянок водного фонду в оренду третій особі, відсутні, а земельні ділянки на дату прийняття спірних розпоряджень у позивача не вилучені.
Відповідно до частини 1 статті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
На момент прийняття спірних рішень, користувачем гідротехнічних споруд, розташованих на спірних земельних ділянках за межами населених пунктів Великоберезнянської, Новолабунської, Онацьковецької та Бражинецької сільських рад Полонського району є позивач.
Укладений між позивачем та ДП "Укрриба" договір зберігання нерухомого державного майна з правом користування №10 від 31.12.2003 року, відповідно до якого позивач користується нерухомими об'єктами водного фонду, в тому числі гідроспорудами та ставками, не розірваний. Додаткова угода від 01.10.2009 року про припинення договору зберігання з правом користування № 10 від 31.12.2003 року, на підставі ч. 1 ст. 651 Цивільною кодексу України, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2011 року у справі №39/89 визнана недійсною.
Таким чином суд І інстанції дійшов правильного висновку, що у відповідача не було підстав для припинення права позивача на користування спірними земельними ділянками загальною площею 427,9454 га та надання дозволу ДП Селекційно-генетичному центру по рибництву "Поділля" на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право користування земельними ділянками площею 427,9454 га, а також затвердження зазначеної документації.
Згідно ст. 27 Закону України "Про оренду землі", орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Частиною 2 статті 95 ЗК України визначено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Порядок скасування спірних рішень визначено частиною 3 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", відповідно до якої, розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України (254к/96-ВР) , законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах визначених законом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги Державного підприємства Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля", Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2012 року, - без змін.
ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
ухвала суду складена в повному обсязі 09 жовтня 2012 року .
Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.