Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Пліша М.А., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 24 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області про визнання неправомірними дій,-

19 травня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в м. Червонограді Львівської області щодо незарахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком її чоловіка ОСОБА_2 стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, періоду перебування на інвалідності 1-ї групи трудового каліцтва з дня звільнення з роботи 03.06.1974 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 24 січня 2011 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тим обставинам, що відповідачем всупереч вимог абзацу 4 ч. 1 ст. 24 Закону України,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" не включено до трудового стажу для обчислення розміру пенсії за віком її чоловіка стаж роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, період з 03.06.1974 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, що призвело до неправильного визначення розміру її пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

З огляду на викладене позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні апеляційного суду підтримала вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 23.09.1962 року.

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_2 26.10.1962 р. був прийнятий на роботу на шахту № 9,,Великомостівська" тресту,,Червоноградвугілля" на посаду підземного відкатника 4 розряду дільниці ОКР, а 10.12.1962 р. переведений підземним доставщиком - такелажником на цій дільниці.

08.08.1963р. ОСОБА_2 був переведений поверхневим робітником лісоскладу на шахті, а 18.10.1963 р. звільнений з роботи в зв'язку з призивом на строкову службу в Радянську Армію.

06.11.1967 р. ОСОБА_2 знову був прийнятий на вказану шахту підземним учнем машиніста шахтних машин і механізмів, 27.11.1967 р. переведений підземним машиністом шахтних машин і механізмів, 30.12.1967 р. переведений підземним учнем робітника очисного вибою, 29.03.1968 р. переведений підземним робітником очисного вибою 5-го розряду.

Відповідно до акту № 104 про нещасний випадок на виробництві від 22.12.1973р. 21.12.1973 р. о 8 год. 30 хв. ОСОБА_2 був травмований глибою породи, яка обвалилася з покрівлі, внаслідок чого отримав тяжкі тілесні ушкодження у виді переломів грудини, нижніх кінцівок.

Висновком ЛТЕК ОСОБА_2 з 23.05.1974 р. визнаний інвалідом 1-ї групи трудкаліцтва із втратою 100 % загальної і професійної працездатності.

03.06.1974 р. ОСОБА_2 звільнений з роботи в зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності.

Наказом №317 від 26.07.1974р. по шахті № 9,,Великомостівська" комбінату,,Укрзахідвугілля" йому нараховано відшкодування шкоди, призначено додаткове харчування і сторонній догляд.

Рішенням ЛТЕК від 19.09.1980 р. ОСОБА_2 було встановлено першу групу інвалідності трудкаліцтва безтерміново.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що стверджується копією свідоцтва про смерть.

З 01.01.1996 р. позивачка ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком, а з 23.09.2009 р. переведена на пенсію в зв'язку з втратою годувальника.

При цьому їй була призначена пенсія в сумі 990 грн. 99 коп.. З 01.01.2010 року проведено перерахунок пенсії, згідно якого розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначено в сумі 1434,55 грн. (2869,09 х 50%), де 2869,09 грн. - загальний розмір пенсії за віком годувальника.

При визначенні розміру пенсії за віком чоловіка (годувальника) позивачки, з якого визначається розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника, відповідачем визначено фактичний страховий стаж ОСОБА_2 станом на 03.06.1974 року - 13 років 03 місяці 27 днів, з них 7 років 04 місяці 10 днів пільговий (підземний) стаж роботи за списком № 1, 3 роки 11 місяців 15 днів - період проходження військової служби (прирівняний до підземного (шахтарського) стажу роботи). Всього підземний стаж роботи (шахтарський) складає 11 років 03 місяці 25 днів.

Страховий стаж годувальника з урахуванням періоду з дня смерті до дня досягнення пенсійного віку УПФУ визначено в кількості 607 місяців, до якого зараховано додатковий стаж на загальних підставах з часу виходу на пенсію і до дати, коли годувальник досяг би пенсійного віку.

Позивач вважає дії відповідача неправомірними, оскільки вважає, що період з дня звільнення її чоловіка з роботи 03.06.1974 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (час перебування годувальника на інвалідності 1-групи) повинен бути зарахований до пільгового (підземного) стажу роботи, а не до загального стажу, як це зробив відповідач.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 09.07.2003року № 1058-IV (1058-15) ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, частиною 1 статті 37 вказаного Закону визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно ч.1 ст. 24 цього ж Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV (в редакцій на час виникнення спірних правовідносин) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність дій УПФУ в м. Червонограді щодо застосування для визначення страхового стажу чоловіка позивача приписів абзацу 2 частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV, якими прямо передбачено зарахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника, періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою пенсійного віку на загальних підставах.

Приписи абзацу 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV застосовуються у випадку призначення пенсії особам, які є живими на час такого призначення.

За таких обставин апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для зарахування часу перебування ОСОБА_2 на інвалідності внаслідок трудового каліцтва до загального підземного ( шахтарського) стажу та відсутності підстав для перерахунку розміру пенсії позивача у зв'язку з втратою годувальника.

Доводи апеляційної скарги суд визнає безпідставними, позаяк вони не містять жодного доказу на спростування висновків суду першої інстанції.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 24 січня 2011 року у справі № 2а-165/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 08 жовтня 2012 року.