ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2015 року м. Київ К/800/28695/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Оіл" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Оіл"
до відповідача Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області
про визнання дій неправомірними та скасування припису, -
В С Т А Н О В И В :
1.07.2012 р. до суду з позовом про визнання неправомірними дій та скасування припису Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області (далі Інспекція) звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента-Оіл" (далі Товариство). Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що за результатами перевірки Інспекцією винесений припис, яким Товариство зобов'язано забезпечити наявність паспортів якості на нафтопродукти у відповідності до вимог нормативних документів.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 р. позов задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано припис Інспекції № 36 від 26.06.2012 р. В решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 р. рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням апеляційного суду, Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками проведеної Інспекцією перевірки з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами складено акт № 113 від 12.06.2012 р.
Зазначеною перевіркою встановлено порушення Товариством Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 4.06.2007 р. № 271/121 (z0762-07) , положень Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , що виявилося у реалізації нафтопродуктів не у відповідності з вимогами нормативних документів в частині не проведення приймально-здавальних випробувань під час приймання та відпуску нафтопродуктів щодо визначення фактичних показників якості; надані паспорти якості не відповідають вимогам нормативних документів на предмет дати проведення лабораторних випробувань.
12.06.2012 р. Інспекцією винесено припис № 113, яким зобов'язано Товариство надалі забезпечити наявність паспортів якості на нафтопродукти у відповідності до законодавства. Після чого Інспекцією були відібрані зразки бензину і відповідно до висновку Випробувального центру паливно-мастильних матеріалів за вмістом сірки та об'ємною часткою бензолу зразок не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 до бензину підвищеної якості А-95 "Євро" виду І.
У зв'язку з цим Інспекцією винесено оскаржуваний припис № 36, яким заборонено відпуск бензину з 26.06.2012 р. та зобов'язано його вилучити з реалізації в термін до 2.07.2012 р. на АЗС № 2.
Скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджуються висновки Інспекції про наявність порушень в діях Товариства, а результати проведеної Товариством експертизи не можуть спростувати факти, виявлені під час перевірки, оскільки направлений до експертної установи зразок бензину не є тим зразком, який відбирався Інспекцією, а відібраний самостійно Товариством пізніше.
Щодо посилань Товариства про неможливість застосування методу ASTM D 6733-01 при визначенні вмісту сірки - згідно ДСТУ ISO 20847:2009, то даний метод є стандартним методом визначення складу окремих компонентів палива для двигунів із іскровим запаленням при використанні газової хроматографії високої роздільної здатності на 50-метровій капілярній колонці та є контрольним методом визначення вмісту сірки в автомобільному пальному методом рентгено-флуоресцентної спектрометрії з дисперсією за енергоносіями, а отже його показники є доказами реалізації Товариством бензину неналежної якості.
Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Оіл" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235- 244 КАС України.
Судді
А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз