16-1 (ІІ)/2022 Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Корольчук Олени Володимирівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, пункту 15 частини першої статті 2, пункту 11-1 частини другої статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства" - Текст документа

розглянула на засіданні питання про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Корольчук Олени Володимирівни щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, пункту 15 частини першої статті 2, пункту 11-1 частини другої статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року № 514-VI (Відомості Верховної Ради України, 2008 p., № 50-51, ст. 384) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Мойсика В.Р. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Корольчук О.В. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій, шостій статті 43 Конституції України (конституційність) пункт 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - Кодекс (322-08) ), пункт 15 частини першої статті 2, пункт 11-1 частини другої статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року № 514-VI зі змінами (далі - Закон (514-17) ).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 Кодексу встановлено, що, крім підстав, передбачених статтею 40 Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках "припинення повноважень посадових осіб".

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 2 Закону посадовими особами органів акціонерного товариства є фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.

Згідно з пунктом 11-1 частини другої статті 52 Закону до виключної компетенції наглядової ради належить "призначення і звільнення керівника підрозділу внутрішнього аудиту (внутрішнього аудитора)".

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї копій судових рішень вбачається таке.

У період з 18 грудня 2017 року по 25 червня 2020 року Корольчук О.В. перебувала у трудових відносинах з Акціонерним товариством "Турбоатом" і займала посади виконуючого обов'язки начальника служби внутрішнього аудиту, начальника служби внутрішнього аудиту та голови служби внутрішнього аудиту, з якої її було звільнено на підставі рішення Наглядової ради Акціонерного товариства "Турбоатом" відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу. На думку Корольчук О.В., її звільнення було незаконним, оскільки вона працювала за безстроковим трудовим договором і не належала до категорії працівників, з якими за Законом (514-17) можливе розірвання трудового договору відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу.

Корольчук О.В. звернулась до Червонозаводського районного суду міста Харкова з позовом до Акціонерного товариства "Турбоатом", зокрема щодо поновлення на роботі, який рішенням від 10 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовив.

Харківський апеляційний суд постановою від 3 лютого 2021 року, залишеною без змін постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 1 грудня 2021 року, апеляційну скаргу Корольчук О.В. залишив без задоволення, рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 10 вересня 2020 року -без зміни.

Корольчук О.В. стверджує, що розірвання з нею безстрокового трудового договору відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу є дискримінацією у реалізації її трудових прав, порушенням рівності у трудових правах та гарантіях, а висновок, викладений у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, згідно з яким пункт 5 частини першої статті 41 Кодексу поширюється на трудові правовідносини, які виникли на підставі укладеного безстрокового трудового договору, призводить до порушення її конституційних прав та погіршує не тільки її умови праці, а й інших працівників певної категорії, гарантовані частинами першою, другою, шостою статті 43 Конституції України.

2. Вирішуючи питання щодо відмови у відкритті конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77); конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (частина перша статті 55); у конституційній скарзі зазначаються конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України (254к/96-ВР) , та конкретні положення Конституції України (254к/96-ВР) , на відповідність яким належить перевірити закон України, а також обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункти 5, 6 частини другої статті 55).

З аналізу остаточного судового рішення, а саме постанови колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 1 грудня 2021 року, вбачається, що пункт 11-1 частини другої статті 52 Закону у ньому не застосовано.

Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що особа, яка звертається до Конституційного Суду України, повинна не лише зазначити, а й аргументовано довести, як саме оспорюваний закон (окремі його положення), який був застосований в остаточному судовому рішенні в її справі, порушує її гарантоване Конституцією України (254к/96-ВР) право (ухвали Першого сенату Конституційного Суду України від 13 червня 2018 року № 20-у(І)/2018, Другого сенату Конституційного Суду України від 3 червня 2020 року № 10-уп(ІІ)/2020).

Зі змісту конституційної скарги випливає, що Корольчук О.В. фактично висловлює незгоду з судовими рішеннями у її справі, однак така незгода не є обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності оспорюваних положень Кодексу (322-08) та Закону (514-17) в розумінні вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (v001z710-97) Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Корольчук Олени Володимирівни щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, пункту 15 частини першої статті 2, пункту 11-1 частини другої статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року № 514-VI зі змінами на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.