Справа: № 2-а-3343/12/2670 

Головуючий у 1-й інстанції: Шарпакова В.В.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Федотова І.В.,

суддів Мельничука В.П. та Оксененка О.М.,

при секретарі Остринській М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі -позивач або ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України») звернулася до суду з позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (далі -відповідач або податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 08 грудня 2011 року № 0003801501.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, які прибули в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи «ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» зареєстрована 28 серпня 1998 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності по рентній платі за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні.

Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем п. 57.1. ст.57 Податкового кодексу України, в результаті чого на підставі пункту 126.1. ст.126 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10% відповідно до загального строку затримки суми рентної плати за газовий конденсат за липень 2011 року, граничний термін сплати якої припадав на 30 серпня 2011 року, а сплачено було -31 серпня 2011 року.

За результатами вказаної вище перевірки податковим органом складено акт №183/15/30019775 від 22.11.2011 року, на підставі висновків якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.2011 року №0003801501, яким позивачу застосовано штраф у розмірі 10% від сум грошових зобов'язань у розмірі 562770,96 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки за позивачем здійснювалась несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання по рентній платі за нафту, за природній газ та за газовий конденсат.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету ж податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 260.6 ст. 260 Податкового кодексу України, у податковому (звітному) періоді платник сплачує до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця авансові внески відповідно за першу, другу і третю декади в розмірі однієї третини суми податкових зобов'язань з рентної плати, визначеної у податковому розрахунку за попередній податковий (звітний) період.

Згідно п.п. 261.1 ст. 261 Податкового кодексу України, платник несе відповідальність за правильність обчислення рентної плати, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Положеннями п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, грошові зобов'язання по рентній платі за нафту, природний газ та газовий конденсат за спірний період, що визначались позивачем у податкових розрахунках, були погашені несвоєчасно, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про вірне встановлено факт застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу за нормами ст. 126 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рентна плата за природний газ і газовий конденсат позивачем була сплачена з порушенням строків, визначених чинним законодавством, а тому відповідачем було правомірно винесено податкове повідомлення - рішення від 08 грудня 2011 року № 0003801501, а тому підстави для його скасування відсутні.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.