109-1(І)/2020 Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гуйвана Петра Дмитровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України - Текст документа

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гуйвана Петра Дмитровича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача Колісника В.П. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Гуйван П.Д. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статтям 55 і 124 Конституції України (конституційність) положення пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - Кодекс), згідно з якими суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливає таке.

У листопаді 2019 року Гуйван П.Д. звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія), у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення від 6 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, а також зобов'язати Комісію провести в належному складі та у встановлений чинним законодавством спосіб повторне кваліфікаційне оцінювання кандидаті в на посади суддів зазначеного суду.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду відмовив у відкритті провадження ухвалою від 19 листопада 2019 року на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу, обгрунтувавши таку відмову тим, що оскільки Гуйван П.Д. не є учасником спірних правовідносин, не є особою, стосовно якої постановлено оспорювані рішення, то між ним і Комісією немає публічно-правового спору.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 4 березня 2020 року, яка є остаточним судовим рішенням у справі апеляційну скаргу Гуйвана П.Д залишила без задоволення, а оскаржувану ухвалу від 19 листопада 2019 року -без змін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 березня 2020 року погодилася з висновком суду першої інстанції, згідно з яким Гуйван П.Д. не довів порушення його суб'єктивних прав оспорюваними рішеннями Комісії від 6 березня 2019 року, а також не вказав, як ці рішення порушили його конституційні права та інтереси.

Суб'єкт права на конституційну скаргу стверджує, що "положення пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу стосовно того, що позови особи до суб'єкта владних повноважень про скасування його розпорядчих актів індивідуальної дії, які порушують публічні права певної особи, не підлягають розгляду у судах, суперечить Конституції України (254к/96-ВР) ".

У конституційній скарзі Гуйван П.Д. також зазначає, що внаслідок застосування оспорюваних положень Кодексу (2747-15) суди першої та апеляційної інстанцій відмовили йому в доступі до правосуддя та "обмежили у такий спосіб його конституційне право на судовий захист".

На підтвердження своїх аргументів суб'єкт права на конституційну скаргу посилається на статті 55, 124 Конституції України, Кодекс (2747-15) , Закон України "Про судоустрій і статус суддів" та на акти Комісії.

2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) конституційна скарга має містити обгрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умови її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необгрунтованими (частина четверта статті 77).

Автор клопотання, намагаючись обгрунтувати неконституційність положень пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу, посилається на статті 55, 124 Конституції України, Кодекс (2747-15) , Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп (v006p710-97) , а також судові рішення у його справі.

Однак Гуйван П.Д. не наводить аргументів щодо невідповідності оспорювань положень Кодексу (2747-15) статтям 55 і 124 Конституції України. Суть конституційної скарги зводиться до незгоди автора клопотання із застосуванням оспорюваних положень Кодексу судами при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за його позовом.

Отже, конституційна скарга містить лише незгоду з ухваленими судовими рішеннями у справі автора клопотання, цитування Конституції України (254к/96-ВР) , Кодексу (2747-15) , законів України та актів Комісії (2747-15) , рішення Конституційного Суду України, що не може вважатись обгрунтуванням тверджень щодо неконституційності оспорюваних положень Кодексу (2747-15) .

Таким чином, конституційна скарга не відповідає вимогам пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 сталі 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статттями 147, 151-1, 153 Конституції України (254к/96-ВР) , на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (v001z710-97) Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкрилі конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гуйвана Петра Дмитровича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) - неприйнятність конституційної скарги.