УХВАЛА
ПЕРШОЇ КОЛЕГІЇ СУДДІВ
ПЕРШОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Аділова Агаверді Ескендеровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пункту 20-2 розділу ХІ "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України
|
м. Київ
14 травня 2020 року
№ 92-1 (І)/2020
|
Справа № 3-72/2020(146/20)
|
Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:
Колісника Віктора Павловича - головуючого,
Литвинова Олександра Миколайовича,
Філюка Петра Тодосьовича - доповідача,
розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Аділова Агаверді Ескендеровича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР)
(конституційності) окремих положень пункту 20-2 розділу ХІ "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17)
.
Заслухавши суддю-доповідача Філюка П.Т. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України
у с т а н о в и л а:
1. Аділов А.Е. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР)
(конституційності) окремих положень пункту 20-2 розділу ХІ "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17)
(далі - Кодекс), якими встановлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду" (100-20)
у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупцшним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у разі якщо судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду" (100-20)
, такі кримінальні провадження передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому Кодексом порядку.
Аділов А.Е. стверджує, що окремі положення пункту 20-2 розділу ХІ "Перехідні положення" Кодексу (4651-17)
не відповідають статті 58, пункту 9 частини другої статті 129, статті 129-1 Конституції України, посилаючись на низку положень Конституції України (254к/96-ВР)
, Кодексу, а також судові рішення у його справі.
2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.
Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19)
у конституційній скарзі має міститись обгрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР)
прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умови її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необгрунтованими (частина четверта статті 77).
З аналізу конституційної скарги вбачається, що Аділов А.Е., стверджуючи про невідповідність Конституції України (254к/96-ВР)
окремих положень пункту 20-2 розділу ХІ "Перехідні положення" Кодексу (4651-17)
, викладає власне бачення того, як у його справі мають застосовуватися ці положення Кодексу під час вирішення питання щодо підсудності кримінального провадження, а також фактично висловлює незгоду з ухваленим у його справі судовим рішенням. Однак це не є обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності окремих положень пункту 20-2 розділу ХІ "Перехідні положення" Кодексу (4651-17)
.
Таким чином, суб'єкт права на конституційну скаргу не навів обгрунтування тверджень щодо невідповідності статті 58, пункту 9 частини другої статті 129, статті 129-1 Конституції України окремих положень пункту 20-2 розділу ХІ "Перехідні положення" Кодексу (4651-17)
, чим не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону -неприйнятність конституційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (v001z710-97)
Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України
ухвалила:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Аділова Агаверді Ескендеровича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР)
(конституційності) окремих положень пункту 20-2 розділу ХІ "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17)
на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.
2. Ухвала Першої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України є остаточною.
ПЕРША КОЛЕГІЯ СУДДІВ
ПЕРШОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ