Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Верхогляд та інші проти України"

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Йонко Грозєв (<…>), Голова,

Габріеле Куцско-Штадльмайер (<…>),

Лятіф Гусейнов (<…>), судді,

та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 11 жовтня 2018 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у таблиці в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку.

4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість досудового тримання під вартою. Деякі заявники також висували інші скарги за положеннями Конвенції (995_004) .

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. LOCUS STANDI ПАНІ ОЛЕНИ ВІКТОРІВНИ МАЙДАНЮК

6. Щодо скарг, поданих заявником у заяві № 24619/16, Суд зазначає, що заявник помер 12 серпня 2017 року під час розгляду справи у Суді. Дочка заявника, пані Олена Вікторівна Майданюк, заявила про своє бажання підтримувати заяву від імені свого батька. Оскільки заява відповідає практиці Суду, Суд не вбачає жодних підстав для відмови (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах "Фартушин проти Росії" (Fartushin v. Russia), заява № 38887/09, пункти 21-35, від 8 жовтня 2015 року, "Петро Корольов проти Росії" (Petr Korolev v. Russia), заява № 38112/04, пункти 43-45, від 21 жовтня 2010 року, та "Сергій Денисов та інші проти Росії" (Sergey Denisov and Others v. Russia), заява № 1985/05 та 4 інші заяви, пункти 73-75, від 19 квітня 2016 року). Однак по тексту даного рішення все ще згадуватиметься заявник.

III. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ

7. Заявники скаржилися, здебільшого, на необґрунтовано довге досудове тримання їх під вартою. Вони посилались на пункт 3 статті 5 Конвенції, який передбачає:

Пункт 3 статті 5

"3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, … йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.".

8. Суд зазначає, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, гарантованого пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені у низці його попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах "Кудла проти Польщі" [ВП] (Kudla v. Poland) [GC], заява № 30210/96, пункт 110, ЄСПЛ 2000-XI, та "Маккей проти Сполученого Королівства" [ВП] (McKay v. the United Kingdom) [GC], заява № 543/03, пункти 41-44, ЄСПЛ 2006-X, з подальшими посиланнями).

9. У справах "Харченко проти України" (974_662) (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року, та "Ігнатов проти України" (Ignatov v. Ukraine), заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

10. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість досудового тримання заявників під вартою була надмірною.

11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.

IV. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ СУДУ

12. Деякі заявники висували інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією, з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту "а" пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Отже, вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків в рішенні у справі "Меріт проти України" (980_110) (Merit v. Ukraine), заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року, та в рішенні у згаданій справі "Харченко проти України" (974_662) (Kharchenko v. Ukraine).

V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

13.Стаття 41 Конвенції передбачає:

"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.".

14. Зважаючи на наявні у нього документи та свою практику, Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені в таблиці у додатку.

15. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

1.Вирішує об’єднати заяви.

2.Вирішує, що пані Майданюк, дочка заявника у заяві № 24619/16, має locus standi у провадженні.

3.Оголошує заяви прийнятними.

4.Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю досудового тримання під вартою.

5.Постановляє, що було порушення Конвенції (995_004) щодо інших скарг, поданих відповідно до усталеної практики Суду (див. таблицю у додатку).

6.Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку, які мають бути конвертовані, за винятком заяви № 33975/13, у національну валюту держави-відповідача, за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 08 листопада 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 (980_067) Регламенту Суду.

Додаток