Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Шерстнева та інші проти України"

Європейський суд з прав людини (четверта секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Вінсент А. Де Гаетано (<...>), Голова,

Егідіюс Кюріс (<...>),

Габріеле Куцско-Штадльмайєр (<...>), судді,

а також Карен Рейд (<...>), Секретар секції,

після обговорення за зачиненими дверима 27 квітня 2017 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції (995_004) про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у доданій таблиці.

4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінального провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 43076/07 заявниця скаржилась також за іншими положеннями Конвенції (995_004) .

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ (995_004)

6. Заявники скаржилися, головним чином, на те, що тривалість кримінальних проваджень у їх справах була несумісною з вимогами щодо "розумного строку", та, у зв’язку з цим, - на відсутність ефективних засобів юридичного захисту. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції (995_004) , які передбачають наступне:

Пункт 1 статті 6

"Кожен має право при встановленні обґрунтованості кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом...".

Стаття 13

"Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.".

7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див., серед багатьох інших рішень, рішення у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції" (980_398) (Pelissier and Sassi v. France [GC]), no. 25444/94, п. 67, ECHR 1999-II, та рішення у справі "Фрідлендер проти Франції" (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-VII).

8. У справі "Меріт проти України" (980_110) (Merit v. Ukraine), № 66561/01, від 30 березня 2004 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, про які йдеться в цій справі.

9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. Беручи до уваги свою практику з вказаного питання, Суд вважає, що в даному випадку тривалість судових розглядів була надмірною і не відповідала вимозі "розумного строку".

10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.

11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції (995_004) .

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ СУДУ

12. У заяві № 43076/07 заявник скаржився на порушення іншої статті Конвенції, згідно з відповідною усталеною практикою Суду (див. додану таблицю). Ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту "а" пункту 3 статті 35 Конвенції (995_004) , вона також не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Відповідно вона має бути визнана прийнятною. Вивчивши всі надані йому матеріали, Суд дійшов висновку, що вони також вказують на порушення Конвенції у світлі його висновків у справах "Світлана Науменко проти України" (980_353) (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, від 09 листопада 2004 року, та "Єфименко проти України" (974_168) (Efimenko v. Ukraine), № 55870/00, від 18 липня 2006 року.

IV. ІНШІ СКАРГИ

13. У заяві № 41803/11 заявник скаржився також за іншою статтею Конвенції (995_004) .

14. Суд розглянув заяву та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції ця скарга не відповідає критеріям прийнятності, викладеним у статтях 34 і 35 Конвенції (995_004) , та не виявляє жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.

Отже, ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції (995_004) .

ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ (995_004)

15.Стаття 41 Конвенції (995_004) передбачає:

"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.".

16. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі "Бевз проти України" (974_463) (Bevz v. Ukraine), № 7307/05, п. 52, від 18 червня 2009 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у доданій таблиці. У той же час Суд не присуджує компенсацію заявнику, який не відповів на пропозицію Суду надати свої вимоги щодо справедливої сатисфакції у відповідності до правила 60 (980_067) Регламенту Суду.

17. Суд вважає за належне призначити пеню, виходячи з граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

1.Вирішує об’єднати заяви.

2.Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості кримінальних проваджень та відсутності в національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а також інші скарги відповідно до усталеної практики Суду, як вказано у доданій таблиці, а решту скарг у заяві № 41803/11 - неприйнятними.

3.Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції (995_004) у зв’язку з надмірною тривалістю кримінальних проваджень.

4.Постановляє, що було порушення щодо інших скарг відповідно до усталеної практики Суду (див. додану таблицю).

5.Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в доданій таблиці; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 18 травня 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 (980_067) Регламенту Суду.

Додаток