Головуючий у 1 інстанції - Спасова Н.В.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Чумака С.Ю., при секретарі Тюмер А.Г., за участі представника відповідача Некіпілова М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2012 р. у справі № 2а/0570/8241/2012 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Вугледарі Донецької області про стягнення понесених витрат на виплату пенсій в розмірі 192 917, 25 грн. за період лютий-травень 2012 року,-

В липні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області звернулося до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Вугледарі Донецької області про стягнення понесених витрат на виплату пенсій по інвалідності та у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.02.2012 по 31.05.2012р. у розмірі 192 917,25 грн.

В обґрунтування вимог посилався на Закон України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання" (1105-14) , Закон України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (2272-14) .

Постановою суду 1 інстанції у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та постановити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення скарги заперечував.

Представник позивача за викликом до суду не прибув.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

На підставі Розпорядження позивача:

- ОСОБА_3 призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві. Годувальник цієї особи отримав ушкодження здоров"я на виробництві в Україні (а.с. 63-66);

- ОСОБА_4 призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві. Годувальник цієї особи отримав ушкодження здоров"я на виробництві в Україні (а.с. 67-72);

- ОСОБА_5 призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві. Годувальник цієї особи отримав ушкодження здоров"я на виробництві в Україні (а.с. 73-78)

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 року, залишено в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.05.2012 року по справі № 2а/0570/2861/2012, згідно якої ОСОБА_6 призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві (а.с.79-82,88-97).

Позивачем у період з лютого 2012р. по травень 2012р. вказаним особам була сплачена пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в сумі в сумі 10013,23 грн. (а.с. 6).

Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного Фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по втраті годувальника та пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.

З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності, в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Положення ч.2 п.5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Витрати, понесені Пенсійним Фондом України у зв'язку із виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Вказане підтверджується ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", відповідно до якої органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, починаючи з 1 квітня 2001 р. відшкодовують органам Пенсійного фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Призначення та сплата позивачем пенсії зазначеним особам у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що стався або яке виникло до 1991р. в СРСР та з цього часу в Україні, є відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , Угоди про гарантії прав громадян-учасників Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. (997_107) (ст.ст. 1,3), Угоди "Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язанні з виконанням ними трудових обов'язків" від 9 вересня 1994 року (997_010) , Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року (643_266) , обов"язком УПФУ.

Зазначене рішення та дії ніким не оскаржені, вони не визнані неправомірними, розпорядження про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві є діючим, а тому за наявності сплати сум пенсії у відповідача виник обов"язок їх відшкодувати.

Тобто з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені витрати в сумі 10013,23 грн.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 (265-2008-п) "Про деякі питання пенсійного забезпечення", запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.

Статтею 25 Закону №1105 передбачено, що усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

До страхових виплат відповідно до п. "г" ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відносяться пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до п. 9 Порядку №5-4/4 (z0376-03) відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 (1788-12) №1788,"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Отже, відповідно до зазначених норм щомісячна державна адресна допомога до пенсії, та цільова грошова допомога на прожиття, призначені на підставі Постанови №265 (265-2008-п) до переліку сум, які підлягають відшкодуванню не включені.

Таким чином, жодним нормативним актом не передбачено обов"язку відповідача відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату державної адресної допомоги, а тому позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в частині стягнення витрат з виплати адресної допомоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене судова колегія зазначає, що суд 1 інстанції частково дійшов помилкового висновку про безпідставність вимог позивача, а тому постанову належить частково скасувати.

Керуючись ст.ст. 195- 196, ст. 202, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2012 р. у справі № 2а/0570/8241/2012 - задовольнити частково і постанову суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на виплату пенсій в сумі 10013,23 грн. - скасувати.

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Вугледарі Донецької області, про стягнення понесених витрат на виплату пенсії задовольнити частково і стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Вугледарі Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області витрати на виплату пенсії за період з 01.02.2012р. по 31.05.2012р. в розмірі 10013,23 грн.

В іншій частині постанову залишити без змін.

постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі