28 квітня 2016 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Андре Потоцький (<…>), Голова,

Ганна Юдківська (<…>),

Сіофра О'Лірі (<…>), судді,

а також Хасан Бакірчі (<…>). в. о. заступника Секретаря секції,

беручи до уваги заяви, подані у різні дати, зазначені в таблиці у додатку,

з огляду на декларації про прийняття умов дружнього врегулювання у справах,

після обговорення постановляє таке рішення:

Перелік заявників наведено в таблиці у додатку.

Другого та шостого заявників представляли п. В.П. Кононенко - юрист, який практикує в м. Харкові, та п. В.А. Коренга - юрист, який практикує в м. Луцьку.

Про скарги заявників за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (995_004) на надмірну тривалість кримінальних проваджень і на відсутність у національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту було повідомлено Уряд України (далі - Уряд). У деяких заявах скарги, які ґрунтувалися на тих же фактах, також розглядалися за іншими положеннями Конвенції.

Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання спору, відповідно до яких заявники погодились відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України щодо фактів, викладених у цих заявах, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити їм суми, вказані в таблиці, що додається. Ці суми будуть конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу і виплачені протягом тримісячного строку від дати отримання повідомлення про ухвалення рішення Судом. У випадку несплати цих сум упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку.

Виплата зазначених сум становитиме остаточне вирішення справи.

Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

Суд бере до уваги досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією (995_004) та протоколами до неї, та не знаходить підстав для подальшого розгляду заяв. Враховуючи викладене, справи слід вилучити з реєстру справ.

Вирішує об'єднати заяви.

Вирішує вилучити заяви з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції (995_004) .

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 19 травня 2016 року.

Додаток