2а-2831/12/1070 Про стягнення заборгованості по єдиному внеску - 25.09.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року у справі за позовом прокурора Сквирського району Київської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по єдиному внеску,

Прокурор в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3030,71 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області за №1019111975.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість у сумі 3030,71 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у тому числі за період квітня -вересня 2011 року по 333,12 грн., жовтня -листопада 2011 року по 341,80 грн., грудня 2011 року 348,39 грн., виникла на підставі звіту про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами -підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2011 рік (а.с. 7-8).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості відповідача по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в установлені законодавством строки не сплачена, тому підлягає стягненню в судовому порядку.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 9 Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону (2464-17) нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом (2464-17) , здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону (2464-17) нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Зазначеного Закону, в редакції, яка діяла на час виникнення заборгованості у відповідача, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем ФО-П ОСОБА_2 була надіслана вимога від 03.05.2012 року №4878/02 Ф44-у про сплату боргу у розмірі 3030,71 грн.

Зазначена вимога була отримана відповідачем 05.05.2012 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 9), та в адміністративному порядку до органу вищого рівня чи судовому порядку не оскаржена, тому сума недоїмки, що зазначена в вимозі є узгодженою, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Згідно картки особового рахунку фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 сума недоїмки за період з 01.01.2011 року по 20.05.2012 року складає 3030,71 грн., яка останнім не сплачена.

Таким чином, враховуючи, що на час розгляду справи в суді першої інстанції та судом апеляційної інстанції сума недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3030,71 грн. не сплачена, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.