Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Леонтович К.Г., Калашнікової О.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 2 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2015 року у справі № 826/20155/14 за позовом відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування розпорядження в частині, -

У грудні 2014 року відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулося в суд з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якому просила скасувати розпорядження від 25.09.2014 р. № 2803 в частині усунення порушення HACK "Оранта" п.36.2, 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо звернення із заявою про страхове відшкодування ОСОБА_1

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при винесенні спірного розпорядження не враховані фактичні обставини, зокрема відсутність у позивача щодо ОСОБА_1 обов'язку з виплати страхового відшкодування. Відповідачем порушені норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) та винесене неправомірне розпорядження, яким позивач незаконно притягнутий до відповідальності.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 2 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2015 року, позов задоволений. Скасоване розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 25.09.2014 р. № 2803 про застосування заходів впливу до ВАТ HACK "Оранта" в частині усунення порушення п.36.2, 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо звернення гр. ОСОБА_1

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ВАТ HACK "Оранта" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до даних бази МТСБУ на час ДТП - 17.01.2014 р., відповідальність винуватця ДТП на авто ВАЗ 2102 була застрахована в 2-х страхових компаніях.

HACK "Оранта" уклала 13.12.2013 р. поліс № АВ/5738974.

Однак, відповідно до даних бази МТСБУ станом на 10.12.2013 р. діяв на той самий забезпечений транспортний засіб інший поліс № АС/6437197.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що HACK "Оранта" діє в межах чинного законодавства та прийняла законне рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, тому розпорядження Нацкомфінпослуг № 2803 від 25.09.2014 р. про застосування заходу впливу до ВАТ НАСК "Оранта" підлягає скасуванню в частині усунення порушення ВАТ НАСК "Оранта" п.36.2, 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо звернення ОСОБА_1, оскільки страховий поліс № АВ/5738974 був нікчемний.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно п.3 ч.1 ст. 989 Цивільного кодексу України страхувальник зобов'язаний, зокрема, при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.

Судами встановлено, що при укладенні полісу в ВАТ НАСК "Оранта", остання не була повідомлена про існування іншого полісу ЦВ на забезпечений транспортний засіб, а отже, поліс, укладений HACK "Оранта" є нікчемний.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що у ВАТ НАСК "Оранта" відсутні зобов'язання по сплаті страхового відшкодування по недійсному правочину ОСОБА_1

Судами встановлено, що ВАТ НАСК "Оранта" виявила факт укладення іншого полісу на забезпечений транспортний засіб та факт нікчемності власного полісу після того як прийняла рішення про виплату страхового відшкодування, що не зобов'язує ВАТ НАСК "Оранта" здійснювати виплату страхового відшкодування після того, як стало відомо про нікчемність полісу.

ВАТ НАСК "Оранта" після виявлення факту нікчемності полісу повідомила потерпілого та страхувальника про нікчемність полісу та відсутність підстав для здійснення виплати страхового відшкодування.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що ВАТ НАСК "Оранта" діє в межах чинного законодавства та прийняла законне рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, а тому Розпорядження Нацкомфінпослуг № 2803 від 25.09.2014 року про застосування заходу впливу до ВАТ НАСК "Оранта" підлягає скасуванню в частині усунення порушення ВАТ НАСК "Оранта" п.36.2, 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо звернення ОСОБА_1

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг відхилити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 2 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.