305-3(ІІ)/2018 Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Боднарчука Михайла Васильовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII - Текст документа

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Боднарчука Михайла Васильовича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (Відомості Верховної Ради Української PCP, 1991 р., № 16, ст. 200) в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.

Заслухавши суддю-доповідача Городовенка В.В. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Боднарчук М.В. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційність) положення статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі - Закон).

Відповідно до статті 50 Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 54 Закону пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством (частина перша); в усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців (частина друга); умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань (частина третя).

Боднарчук М.В. зазначає, що у зв'язку зі змінами у правовому регулюванні пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з урахуванням положень статей 50, 54 Закону та Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210 (1210-2011-п) зі змінами розмір його пенсії з 1 листопада 2011 року "зменшився в чотири рази, що є звуженням конституційних прав і свобод громадян". На думку автора клопотання, застосування оспорюваних положень Закону в остаточному судовому рішенні у його справі - постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року -призвело до порушення гарантованого статтею 46 Конституції України права на соціальний захист.

Обґрунтовуючи свої твердження, Боднарчук М.В. посилається на частини другу, третю статті 22, статті 46, 64 Конституції України, нормативно-правові акти, рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) , від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) , постанову Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України (254к/96-ВР) при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 року № 9, а також на судові рішення у своїй справі, а саме постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2017 року, Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2018 року, Верховного Суду від 19 червня 2018 року, копії яких долучені до конституційної скарги.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо її зміст і вимоги є очевидно необґрунтованими (частина четверта статті 77).

Обґрунтування невідповідності Конституції України (254к/96-ВР) положень статей 50, 54 Закону у конституційній скарзі Боднарчука М.В. зводиться до цитування положень Конституції України (254к/96-ВР) , посилань на відповідні рішення Конституційного Суду України та постанову Пленуму Верховного Суду України, а також порівняння змін у правовому регулюванні щодо пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а це не підтверджує неконституційності оспорюваних положень Закону.

Отже, автор клопотання не навів обґрунтування тверджень щодо неконституційності положень статей 50, 54 Закону, чим не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) .

2.2. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77); у конституційній скарзі зазначаються конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України (254к/96-ВР) , та конкретні положення Конституції України (254к/96-ВР) , на відповідність яким належить перевірити закон України (пункт 5 частини другої статті 55).

Боднарчук М.В., порушуючи питання щодо перевірки на відповідність Конституції України (254к/96-ВР) положень статті 54 Закону, фактично стверджує про неконституційність положень її частини третьої, що стосуються визначення актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань умов, порядку призначення та мінімальних розмірів пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, аналіз постанови Верховного Суду від 19 червня 2018 року, яку автор клопотання вважає остаточним судовим рішенням у своїй справі, дає підстави стверджувати, що у ній не застосовувались положення статей 50, 54 Закону, а є лише посилання на норми законів України щодо надання Кабінету Міністрів України повноваження визначати порядок та розмір виплат, передбачених, зокрема, зазначеними статтями Закону (796-12) .

Таким чином, у конституційній скарзі не наведено конкретних положень Закону, які слід перевірити на відповідність Конституції України (254к/96-ВР) , що вказує на порушення вимог пункту 5 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) .

Наведене свідчить про недотримання суб'єктом права на конституційну скаргу вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) , що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) , відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (1861-17) Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Боднарчука Михайла Васильовича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) від 28 грудня 2014 року № 76-VIII на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) - неприйнятність конституційної скарги.