Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Куяна Михайла Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу третього пункту 9 розділу"Прикінцеві положення" Закону України "Про Державнийбюджет України на 2015 рік", частини другої статті 8 Закону України "Про оплату праці", Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплатипраці працівників органів прокуратури"

Перший сенат Конституційного Суду України у складі суддів:

Головатого Сергія Петровича - головуючого,

Гультая Михайла Мирославовича - доповідача,

Колісника Віктора Павловича,

Кривенка Віктора Васильовича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мельника Миколи Івановича,

Саса Сергія Володимировича,

розглянув питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Куяна М.В. щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) абзацу третього пункту 9 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28 грудня 2014 року № 80-VIII (80-19) , частини другої статті 8 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" від 31 травня 2012 року № 505 (505-2012-п) .

Заслухавши суддю-доповідача Гультая М.М. та дослідивши матеріали справи, Перший сенат Конституційного Суду України

1. Куян М.В. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними):

- абзац третій пункту 9 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28 грудня2014 року № 80-VIII (80-19) (далі - Закон № 80), за яким, зокрема, норми іположення частини другої статті 33, статті 81 Закону України "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного імісцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державногосоціального страхування;

- частину другу статті 8 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі - Закон № 108), відповідно до якої умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 Закону № 108;

- Постанову Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури"від 31 травня 2012 року № 505 (505-2012-п) (далі - Постанова).

Не погоджуючись з розміром нарахованої заробітної плати, Куян М.В. звернувся до окружного адміністративного суду міста Києва, який постановою від 21 червня 2016 року відмовив йому у задоволенні позовних вимог щодо перерахунку належної заробітної плати. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 вересня 2016 року апеляційну заяву Куяна М.В. залишив без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року - без змін.Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 жовтня 2016 року відмовив Куяну М.В. у відкритті касаційного провадження у зв'язку з необґрунтованістю його касаційної скарги.

Автор клопотання вважає, що оспорювані положення, застосовані в остаточному судовому рішенні в його справі, не відповідають статті 8, частині четвертій статті 43 Конституції України, оскільки обмежили йогоправо на заробітну плату, гарантоване частиною четвертою статті 43 Основного Закону України (254к/96-ВР) .

2. Перший сенат Конституційного Суду України, вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з неодностайним постановленням Першою колегією суддів Першого сенату Конституційного Суду України Ухвали від 19 квітня 2018 року про відмову увідкритті конституційного провадження у цій справі, виходить з такого.

За статтею 151-1 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України (254к/96-ВР) . Конституційна скарга може бути подана вразі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.

Згідно з Законом України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) у конституційній скарзі зазначаються, зокрема, обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необґрунтованими (частина четверта статті 77).

Відповідно до статті 151-1 Конституції України, пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) особа, яказвертається до Конституційного Суду України, повинна не лише зазначити, ай аргументовано довести, як саме оспорюваний закон (його окреміположення), який був застосований в остаточному судовому рішенні в їїсправі, порушує її гарантоване Конституцією України (254к/96-ВР) право.

Аналіз конституційної скарги та долучених до неї матеріалів дає підстави для висновку, що автор клопотання не навів обґрунтуваннятверджень щодо неконституційності абзацу третього пункту 9 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 80 (80-19) , частини другої статті 8 Закону № 108.

Крім того, Куян М.В. звертається з клопотанням визнати Постанову (505-2012-п) такою, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційною).

Згідно зі статтею 151-1 Конституції України, частиною першою, пунктами 5, 6 частини другої статті 55, частиною першою статті 56 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) особа може подати конституційну скаргу лише щодо конституційності закону України, а неіншого акта.

Отже, є підстава для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) - неприйнятність конституційної скарги.

Керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 36, 55, 56, 61, 62, 67, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) та відповідно до § 45, § 54 Регламенту Конституційного Суду України (1861-17) Перший сенат Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі законституційною скаргою Куяна Михайла Володимировича щодовідповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) абзацу третьогопункту 9 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державнийбюджет України на 2015 рік" від 28 грудня 2014 року № 80-VIII (80-19) , частинидругої статті 8 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури"від 31 травня 2012 року № 505 (505-2012-п) на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ця Ухвала є остаточною.