Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Єрьоміна А.В.; Кравцова О.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (процесуальний правонаступник - Державна архітектурно-будівельна інспекція України), за участі Прокуратури м. Києва, треті особи: Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Центр", про визнання протиправними та скасування постанови, припису та акту перевірки, що переглядається за касаційними скаргами Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Центр" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року,

У грудні 2013 року ТОВ "Київське" (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - Інспекція) про визнання протиправними та скасування постанови, припису та акту перевірки.

Зазначали, що оскаржуваною постановою до позивача застосовано штраф за експлуатацію реконструйованого кафе без прийняття його в експлуатацію. Приписом Інспекції позивача зобов'язано усунути виявлене порушення.

Посилаючись на те, що добудова літнього майданчика, яка розцінена Інспекцією як реконструкція, узгоджена з відповідними дозвільними органами, а сам майданчик є малою архітектурною формою (а не капітальною спорудою), просили визнати протиправними і скасувати акт перевірки та припис Інспекції від 1 листопада 2011 року, а також постанову Інспекції від 14 листопада 2013 року № 536/13/7/26-31/1411/02/4.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано припис Інспекції від 1 листопада 2011 року, а також постанову Інспекції від 14 листопада 2013 року № 536/13/7/26-31/1411/02/4. У задоволенні решти вимог відмовлено.

У касаційних скаргах Інспекція та ОСББ "Центр", посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просять оскаржуване рішення скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають.

Судами встановлено, що Інспекцією проведено перевірку закладу громадського харчування кафе "Київське" на вул. Хрещатик, 23, власником якого є Товариство. За результатами перевірки складено акт від 1 листопада 2013 року.

У акті зафіксовано, що у 2005 році кафе зазнало реконструкції шляхом прибудови до основної будівлі зовнішньої частини кафе, загальною площею близько 80 м2. Також зазначено, що прибудова являє собою капітальну споруду, яка складається з фундаменту, металевого каркасу і даху. Фундаментом слугують металеві колони, заглиблені в грунт, об'єднані між собою металевим каркасом та облицьовані декоративним матеріалом з дерева. Одночасно металеві колони служать несучим елементом каркасу всієї будівлі, до яких кріпиться бокова огорожа та дах. Бічні стіни по периметру з незаскленими віконними проймами. Прибудова піднята над рівнем землі на 0,5 метра.

У акті також міститься висновок про віднесення літнього майданчика до капітальних споруд IV категорії складності будівництва. Після зведення літнього майданчика кафе "Київське" не приймалось в експлуатацію.

1 листопада 2013 року Інспекцією винесено припис з вимогами заборонити експлуатацію об'єкта та усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

14 листопада 2013 року Інспекцією винесено постанову № 536/13/7/26-31/1411/02/4, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом п'ятим пункту 6 частини другої статті 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон № 208/94-ВР (208/94-ВР) ), та накладено штраф у розмірі 424 390 грн.

Також судами встановлено, що літній майданчик розміщено як малу архітектурну форму на підставі наступних документів: позитивного висновку Державного управління екології та природних ресурсів у м. Києві № 235 від 30 квітня 2003 року; паспорту проекту № 0020М01П.Б05, виданого Київською міською державною адміністрацією; дозволу Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища № 0295-06-08 від 3 липня 2008 року; довідки про функціональне призначення тимчасової споруди (сезонний об'єкт торгівлі) серії стс № 448 від 22 травня 2013 року.

Реконструкція та ремонт кафе "Київське" прийняті в експлуатацію на підставі акту приймальної комісії від 29 січня 2006 року, який підписано в тому числі і представником Держархбудконтролю з відміткою, що реконструкція відповідає будівельним нормам.

При попередній перевірці цього об'єкта (акт від 25 липня 2012 року) Інспекцією віднесено його до тимчасових споруд як обладнаний відкритий літній майданчик, а порушень вимог у сфері містобудівної діяльності не встановлено.

Апеляційним судом призначена судово-будівельна експертиза щодо встановлення чи є літній майданчик капітальною спорудою чи малою архітектурною формою.

Експертиза проведена не була у зв'язку з демонтажем об'єкта. У листі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА № 064-7887 від 8 серпня 2014 року зазначено, що 10-11 липня 2014 року працівниками КП "Київблагоустрій" проведені роботи з демонтажу тимчасової споруди (літнього збірно-розбірного майданчика) кафе "Київське". Також у листі міститься інформація про відсутність у прибудови фундаменту, що підтверджується фотознімками процесу демонтажу.

У акті про демонтаж від 11 липня 2014 року, складеному комісією за участю представників громадськості, зазначено що літній майданчик складається зі збірно-розбірних металевих конструкцій, встановлених на поверхні тротуару без будь-якого фундаменту та без заглиблення в грунт. Комісією також зафіксовано, що майданчик віддалений від бокових стін будинку на 1 метр 2 см, а біля вхідної групи дверей - від 20 см до 30 см в залежності від випуклості кам'яної цегли. Конструкція майданчика біля центрального входу віддалена на відстань ганку, тобто на 50 см від вхідної групи дверей і на 30 см з обох сторін від дверей.

Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що особливості конструкції літнього майданчика свідчать про віднесення його до капітальних споруд.

Скасувавши рішення суду першої інстанції та задовольнивши позов частково, апеляційний суд виходив з того, що у літнього майданчика відсутній фундамент, крім того, він не поєднаний з основною будівлею, тому визначення його як капітальної будівлі IV категорії складності є помилковим.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи, викладені в касаційних скаргах, наведених висновків апеляційного суду не спростовують.

Частиною другою статті 21 Закону України від 6 вересня 2005 року № 2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать павільйони, навіси, вуличні меблі (лавки, лави, столи).

Відповідно до статті 28 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (2807-15) .

Як встановлено апеляційним судом, спірна будівля є одноповерховою, виготовлена з полегшених конструкцій без улаштування фундаменту та не має закритого приміщення.

Статтею 32 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

З матеріалів справи вбачається, що спірний об'єкт віднесено Інспекцією до IV категорії складності виходячи з того, що він є частиною будинку по вул. Хрещатик, 23 (який є об'єктом культурної спадщини).

Водночас, в акті демонтажу, складеному працівниками КП "Київблагоустрій", містяться відомості, які спростовують цей висновок, зокрема, щодо відсутності спільних конструкцій між будинком та прибудовою.

За таких обставин, віднесення літнього майданчика до IV категорії складності та застосування штрафу за його експлуатацію як об'єкта IV категорії складності - є протиправним.

Враховуючи те, що Товариством отримано дозвільні документи на розміщення літнього майданчика як малої архітектурної форми; у 2006 році представником Держархбудінспеції підписано акт приймальної комісії щодо реконструкції кафе, а у 2012 році Інспекцією підтверджено факт віднесення об'єкта до тимчасових споруд, то оскаржуваний припис про заборону його експлуатації вбачається таким, що суперечить принципам розсудливості та стабільності регулювання суспільних відносин.

Тому апеляційний суд дійшов правильного висновку про скасування оскаржуваних постанови та припису, а доводи, викладені в касаційних скаргах, такого висновку не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Центр" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.