ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
17.03.2015 р. м. Київ К/800/47704/13
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Дан-Фарм Україна" на Київського апеляційного адміністративного суду від 3.09.2013 р. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дан-Фарм Україна"
до відповідача Державної екологічної інспекції України
про визнання протиправним та скасування припису, -
В С Т А Н О В И В :
3.04.2013 р. до суду з позовом про визнання протиправним та скасування пункту 4 припису Державної екологічної інспекції України (далі Екологічна інспекція) звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Дан-Фарм Україна" (далі Товариство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що після проведення перевірки відповідач 18.10.2013 р. направив в адресу Товариства припис з вимогами усунення порушень природоохоронного законодавства. Вважаючи висновки Екологічної інспекції про наявність порушень помилковими, Товариство просило задовольнити позов.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 р. позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 3.09.2013 р. судове рішення місцевого суду скасовано та відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись з постановою апеляційного суду, Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову апеляційного суду та змінити постанову суду першої інстанції, зазначивши в її резолютивній частині, що позов задоволено в частині визнання протиправним та скасування пункту 4 припису.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2012 р. Екологічна інспекція здійснила позапланову перевірку дотримання Товариством вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої складено акт від 11.10.2012 р. В акті, крім іншого, зазначено, що водопостачання Товариства здійснюється з 4-х підземних свердловин загальною потужністю 41,0 куб.м./год., глибиною 57-109 м. При цьому, середньодобова кількість добутої води складає 140 куб.м.
18.10.2012 р. відповідачем позивачу направлено припис щодо усунення порушень законодавства, в пункті 4 якого Екологічна інспекція зобов'язала Товариство не здійснювати користування підземними водами без спеціального дозволу на користування надрами та запропонувала отримати спеціальний дозвіл. Вказана вимога обґрунтована посиланням на статті 19, 21, 23 Кодексу України про надра.
Відповідно до статті 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Скасувавши постанову місцевого суду та відмовивши в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції послався на те, що відповідачем надано належні та допустимі докази того, що продуктивність водозаборів підземних вод Товариства перевищує 300 кубічних метрів на добу, що обумовлює необхідність отримання спеціального дозволу.
Вказане підтверджується матеріалами справи, зокрема, наданими самим позивачем доказами, в яких зазначається, що 4 свердловини, якими користується Товариство для видобутку води для власних господарсько-побутових потреб, дозволяють видобуток води у кількості, що перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Посилання скаржника на те, що фактичний середньодобовий видобуток води складає 140 куб.м. правильність висновків суду апеляційної інстанції не спростовує, та не дає підстав для скасування чи зміни судового рішення.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дан-Фарм Україна" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3.09.2013 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235- 244 КАС України.
|
Судді
|
А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз
|