42-у/2015 Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 1, пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" первинної редакції Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" від 4 вересня 2008 року - 22.09.2015 прийняття

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 1, пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (500-17) від 4 вересня 2008 року № 500-VI (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 46, ст. 323).

Заслухавши суддю-доповідача Запорожця М.П. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 56 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини четвертої статті 1, пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" первинної редакції Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (500-17) в редакції від 4 вересня 2008 року № 500-VI (далі - Закон № 500) в аспекті питання, чи поширюється дія мораторію на відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад) гуртожитків, установленого пунктом 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону № 500 (500-17) , на гуртожитки, які за станом на 1 січня 2009 року перебували у приватній власності і були передані до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації.

У Законі № 500 (500-17) закріплено таке:

- "Цей Закон не поширюється на гуртожитки, що на законних підставах знаходяться у приватній власності, у тому числі ті, що передані територіальним громадам у постійне чи тимчасове користування" (частина четверта статті 1);

- "З метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх виселення із займаних жилих приміщень, недопущення відчуження гуртожитків, які будувалися за державні кошти, установити мораторій на відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад) гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, протягом трьох років з дня опублікування цього Закону. Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як цілісних майнових комплексів або їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна на користь фізичних чи юридичних осіб" (пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення").

Практичну необхідність в офіційній інтерпретації положень частини четвертої статті 1, пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону № 500 (500-17) автори клопотання обґрунтовують наявністю колізії між названими положеннями, яка призвела до неоднозначного їх застосування судами України. На підтвердження цього до конституційного подання долучено копії постанов Вищого господарського суду України від 5 серпня 2010 року, від 17 серпня 2010 року, від 18 серпня 2010 року, а також рішення Святошинського районного суду міста Києва від 4 листопада 2014 року.

Як зазначено в конституційному поданні, вказану колізію було усунуто шляхом прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (3716-17) від 8 вересня 2011 року № 3716-VI (далі - Закон № 3716), пунктом 3 розділу I якого, зокрема, частину четверту статті 1 Закону № 500 (500-17) викладено в новій редакції.

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Третьою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 15 вересня 2015 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі, виходить з такого.

У Конституції України (254к/96-ВР) визначено вичерпний перелік питань, підвідомчих Конституційному Суду України, одним з яких є офіційне тлумачення Конституції України (254к/96-ВР) та законів України ( стаття 150).

Пунктом 3 розділу I Закону № 3716 (3716-17) до положень Закону № 500 (500-17) , визначених суб'єктом права на конституційне подання як предмет офіційного тлумачення, внесено зміни, а саме:

- частину четверту статті 1 викладено в такій редакції: "Дія цього Закону не поширюється на гуртожитки, що знаходяться у приватній власності, крім гуртожитків, що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації)";

- у першому реченні пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" слова "протягом трьох років з дня опублікування цього Закону" замінено словами "протягом строку реалізації державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад, але не менше шести років з дня опублікування цього Закону".

Крім того, Законом України "Про внесення змін до пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" щодо продовження строку мораторію на відчуження гуртожитків" від 28 грудня 2014 року № 68-VIII (68-19) у першому реченні пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону № 500 (500-17) слова "не менше шести років" замінено словами "не менше одинадцяти років".

За правовою позицією Конституційного Суду України його юрисдикція поширюється на чинні нормативно-правові акти (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 14 листопада 2001 року № 15-рп/2001 (v015p710-01) ).

З огляду на наведене вирішення питання щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 1, пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону № 500 (500-17) (тобто в редакції від 4 вересня 2008 року, яка втратила чинність) не належить до повноважень Конституційного Суду України, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) .

Враховуючи викладене та керуючись статтями 150, 153 Конституції України (254к/96-ВР) , статтями 39, 45, 50 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 1, пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" первинної редакції Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (500-17) від 4 вересня 2008 року № 500-VI на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.