Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В., суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління МВС України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління МВС України в Одеській області, третя особа: Одеське міське управління Головного Управління МВС України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу, -

ОСОБА_4 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа - Одеське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування пункту 3 наказу від 19 серпня 2013 року № 1853 "Про покарання працівників ОМУ ГУ МВС України в Одеській області" щодо клопотання перед МВС України про звільнення начальника ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області полковника міліції ОСОБА_4 за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (114-91-п) після виходу з відпустки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено. Скасовано пункт 3 наказу від 19 серпня 2013 року № 1853 "Про покарання працівників ОМУ ГУ МВС України в Одеській області".

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити.

Інші особи, які приймали участь у розгляді даної справи письмових запереченнях (доповнень) на вказану касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду не надали.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх на посаді начальника ВКР ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, спеціальне звання - полковник міліції.

Під час перебування ОСОБА_4 у черговій річній відпустці за 2013 рік до ГУ МВС України в Одеській області надійшла інформація про затримання та доставлення до ІТТ ОМУ ГУ МВС України Одеської області оперуповноваженого сектора боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_5 (підпорядкований позивача).

За фактом притягнення капітана міліції ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності проведено службове розслідування

За результатами перевірки 19 серпня 2013 року затверджено Висновок службового розслідування, згідно з пунктом 4 якого за грубі порушення вимог статті 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виразилось у безвідповідальному ставленні до виконання посадових обов'язків, не здійсненні повсякденного жорсткого контролю за діяльністю капітана міліції ОСОБА_5, невжиття заходів щодо виключення фактів скоєння злочинів в очолюваному підрозділі клопотати перед МВС України про звільнення начальника ВКР ОМУ ГУМВС України полковника міліції ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України після виходу з відпустки.

Висновки службового розслідування стали підставою для прийняття Наказу від 19 серпня 2013 року № 1853 "Про покарання працівників ОМУ ГУ МВС України в Одеській області", пункт 3 якого оскаржується та дослівно повторює пункт 4 Висновку службового розслідування.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанції зазначили, що а ні у Висновку службового розслідування, а ні у Наказі № 1853 від 19 серпня 2013 року не зазначено фактів вчинення проступку, що дискредитує звання працівника органів внутрішніх справ України безпосередньо з боку ОСОБА_4

При цьому, в касаційній скарзі відповідачем піднімається питання можливості оскарження позивачем до суду спірного наказу в частині, що його стосується. У зв'язку з чим, суд касаційної інстанції розглядатиме законність прийнятих рішень судами попередніх інстанції в межах доводів касаційної скарги.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 року № 3460-IV (далі Закон 3460) наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати.

Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі.

У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.

Скасувати наказ має право тільки начальник, який видав відповідний наказ, або старший прямий начальник.

Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.

У разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно поінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово поінформувати старшого прямого начальника.

Віддання і виконання наказу, який суперечить закону, або невиконання правомірного наказу тягне відповідальність, передбачену цим Статутом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до сстатті 8 Закону 3460 начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості.

Начальник зобов'язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником.

Старші за званням та посадою в усіх випадках зобов'язані вимагати від молодших дотримання службової дисципліни, зокрема, правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.

Згідно із статтею 14 цього Закону з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідно до статті 20 Закону 3460 особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду.

В послідовному зв'язку із приписами Конституції України (254к/96-ВР) , де закріплене визначальне право особи звернутись до суду за захистом свого порушеного права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зауважує, що в даному випадку оскаржуваний пункт Наказу

прийнятий на підставі проведеного службового розслідування підлягає обов'язковому виконанню, а відтак є адміністративно-розпорядчим документом, який змінює права та охоронювані законом інтереси позивача та може бути ним оскаржений.

Вказане спростовує твердження заявника касаційної скарги на відсутність в даному Наказі будь-якого юридичного факту, який би потягнув зміну або припинення прав чи обов'язків для позивача, під час проходження ним публічної служби в правоохоронних органах.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Головного управління МВС України в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління МВС України в Одеській області, третя особа: Одеське міське управління Головного Управління МВС України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.