Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Кочана В.М.,

Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Херсонській області Юдаєвої Наталії Євгенівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Херсонській області Юдаєвої Наталії Євгенівни про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невжиття заходів по проведенню перевірки дотримань законодавства про працю в УДСО при РВ УМВС України в Херсонській області в м.Каховка та зобов'язання його провести перевірку дотримань законодавства про працю, зокрема, з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування та оплати праці позивача під час його роботи з 2010 р. по 2012 р в УДСО при РВ УМВС України в Херсонській області в м.Каховка.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.08.2013 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.01.2013 р. ОСОБА_4 звернувся до прокурора Херсонської області зі скаргою, в якій зазначав про недотримання УДСО при РВ УМВС в Херсонській області в м.Каховка протягом 2010 р. - 2012 р. норм робочого часу, часу на відпочинок, а також прав працівників на оплату праці.

На підставі ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" прокуратурою листом від 24.01.2013 р. № 98/280 вих.13 вказана скарга була направлена на розгляд Головному державному інспектору праці ТДІП у Херсонській області Юдаєвій Н.Є.

Листом від 05.02.2013 р. № 21-16-12/17 Головний державний інспектор праці ТДІП у Херсонській області Юдаєва Н.Є. повідомила, що питання проходження служби та виплати грошового забезпечення рядовому та начальницькому складу органів внутрішніх справ трудовим законодавством не регулюється, а тому у неї відсутні повноваження щодо проведення перевірки дотримання вимог законодавства про працю в УДСО при РВ УМВС України Херсонської області м.Каховка.

Питання проходження служби рядовим і начальницьким складом органів МВС України регулюються Законом України "Про міліцію" (565-12) , Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (3460-15) , Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. № 114 (114-91-п) , постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 (393-92-п) "Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсій та грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей".

Згідно з п.3 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 386/2011 (386/2011) , основним завданням Держпраці України є, зокрема, реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю.

За змістом ч.1 ст. 16 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Відповідно до ч.1 ст.18 цього Закону порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Частиною ж 1 статті 19 Закону України "Про міліцію" передбачено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. № 114 (114-91-п) затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки, зокрема, порядок присвоєння, зниження та позбавлення спеціальних звань, призначення на посади, переміщення і просування по службі, надання відпусток, проходження атестації, процедура звільнення зі служби тощо.

Таким чином, зазначений нормативно-правовий акт визначає особливий порядок проходження служби в органах внутрішніх справ та містить відмінності порівняно з Кодексом законів про працю України (322-08) (інші підстави звільнення, виплату грошового забезпечення замість заробітної плати тощо).

Зокрема, відповідно до п.1.15 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 р. № 499 (z0205-08) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 р. за № 205/14896 (z0205-08) , виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється щомісяця з 20 до 25 числа за поточний місяць, а виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу підрозділів Державної служби охорони здійснюється щомісяця до 5 числа за минулий місяць. Натомість згідно зі ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Також, п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (v0013700-99) визначено, що передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).

Статтями 26 та 27 Закону України "Про міліцію" також передбачено, що контроль за діяльністю міліції здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністр внутрішніх справ України і в межах своєї компетенції ради, а нагляд за додержанням законності у діяльності міліції здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори.

Відповідно ж до п.8 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 р. № 499 (z0205-08) , який регламентує порядок виплат грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу, контроль за його виконанням покладено на заступника Міністра внутрішніх справ.

Крім того, процедура проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці встановлена Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 р. № 390 (z1291-12) , в п.1 якого зазначено про здійснення відповідними посадовими особами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, встановлених, зокрема, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) . В свою чергу, стаття 6 вказаного Закону серед підстав для здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) не передбачає можливість здійснення останніх на підставі рішення суду.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстав для скасування ухвалених судами рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.