2а/2470/385/12 Про скасування наказу Державної митної служби України, в частині припинення перебування на державній службі в митних органах та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 20.09.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної митної служби України та Чернівецької обласної митниці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України, тимчасово виконуючого обов'язки Голови Державної митної служби України Дериволкова Степана Дмитровича, Чернівецької обласної митниці про скасування наказу №107-К від 25.01.2012 року Державної митної служби України, в частині припинення перебування на державній службі в митних органах та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В лютому 2012 року ОСОБА_3 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної митної служби України, Чернівецької обласної митниці про скасування наказу №107-К від 25.01.2012 року Державної митної служби України, в частині припинення перебування на державній службі в митних органах та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 ччервня 2012 року позов задоволено, а саме, скасовано наказ Державної митної служби України №107-к від 25 січня 2012 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_3; поновлено позивача на посаді інспектора митного поста "Россошани" Чернівецької обласної митниці; стягнуто з Чернівецької обласної митниці заробітну плату за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 Постанову в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді та виплати заробітної плати за один місяць вимушеного прогулу допустити до негайного виконання.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна митна служба України та Чернівецька обласна митниця подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своїх доводів, апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак надав до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі.

В судовому засіданні представник апелянтів підтримала доводи апеляційних скарг та просила щодо їх задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подані апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції змінити з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 31 грудня 1999 року ОСОБА_3 працював в митних органах. Перед звільненням обіймав посаду інспектора митного поста "Россошани".

25 січня 2012 року Державною митною службою України видано наказ №107-К "По особовому складу Чернівецької обласної митниці", згідно якого за порушення Присяги державного службовця припинено перебування на державній службі в митних органах з 26 січня 2012 року ОСОБА_3

Приводами і підставами прийняття такого наказу стало те, що комісією Державної митної служби України здійснено аналіз стану роботи Чернівецької обласної митниці за 2011 рік у напрямах організації митного контролю та оформлення, реалізації заходів зі справляння митних платежів, боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, протидії корупції, за наслідками якого встановлено, що окремі посадові особи Чернівецької обласної митниці, в тому числі і позивач, при здійсненні митних процедур відносно транспортних засобів, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, не забезпечили виконання вимог Митного кодексу України (92-15) та Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" (2681-14) .

Так, на думку Державної митної служби України позивач у порушення вимог ст. 11 цього Закону, виявивши факт порушення митних правил громадянами Молдови - ОСОБА_6, яка на митній території України передала керування транспортного засобу іншій особі, а саме гр. ОСОБА_7 оскільки ввезення транспортного засобу за даними Держмитслужби відбулось ОСОБА_6), та ОСОБА_8 який на митній території України передав керування транспортного засобу іншій особі а саме гр. ОСОБА_9 оскільки ввезення транспортного засобу за даними Держмитслужби відбулось ОСОБА_8), і за такі дії передбачено відповідальність ст. 336 Митного кодексу України, ОСОБА_3 не проведено документування такого порушення, не вжито заходів по його припиненню та не складено на винних осіб протоколу про порушення митних правил згідно ст. 363 Митного кодексу України, що вказує на неналежне виконання останнім своїх службових обов'язків, визначених посадовими інструкціями, основних обов'язків державних службовців, що дискредитує митний орган, як державний орган, в якому вони працюють та є порушенням вимог ст.ст. 5 та 10 Закону України "Про державну службу", де визначено, що державні службовці повинні не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця, а також додержуватись у своїй діяльності Конституції України (254к/96-ВР) та інших актів законодавства України.

Вважаючи даний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування, а також про поновлення на роботі.

Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про часткову безпідставність апеляційних скарг та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

Приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування (службової перевірки) в митній службі України, документування й оформлення його результатів, прийняття за ним рішення, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування (службової перевірки) у справи, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України (далі - посадові особи) під час їх проведення, визначаються Інструкцією про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженою Наказом Державної митної служби України 13 серпня 2010 №918 (далі - Інструкція №918) (z0154-11) .

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції №918 (z0154-11) службове розслідування не проводиться, якщо факт правопорушення, причини та умови, що сприяли його вчиненню, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини у повній мірі встановлено під час службової перевірки, ревізії, інвентаризації, а посадова особа, винна у скоєнні правопорушення, не підлягатиме звільненню відповідно до Дисциплінарного статуту митної служби України.

Згідно спірного Наказу №107-к ОСОБА_3 звільнений з митних органів не на підставі Дисциплінарного статуту, а відповідно до п.6 ч.1 ст. 30 Закону України "Про державну службу", а тому, як слушно зауважено судом першої інстанції, такому звільненню не передує проведення службового розслідування.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про державну службу" громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".

Прийняття присяги в митних органах в свою чергу кореспондується зі ст. 413 Митного кодексу України.

Згідно зі ст. 408 Митного Кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу" (3723-12) .

Статтею 10 Закону України "Про державну службу" визначено, що основними обов'язками державних службовців (окрім іншого) є: додержання Конституції України (254к/96-ВР) та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Відповідно до п.6 ст. 30 Закону України "Про державну службу", крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (322-08) , державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Зі змісту посадових інструкцій, якими керувався позивач при виконанні своїх обов'язків, також вбачається, що відповідно до законів України "Про державну службу" (3723-12) , "Про боротьбу з корупцією" (356/95-ВР) , "Про Дисциплінарний статут митної служби України" (2805-15) , інших законодавчих актів інспектор несе відповідальність за невиконання Урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби України, порушення Присяги державних службовців; невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків та ін.

З аналізу вказаних вище норм законодавства вбачається, що порушення присяги, передбаченої ст. 17 Закону України "Про державну службу", є самостійною правовою підставою для припинення державної служби посадових осіб митних органів.

Таким чином, зважаючи на обставини справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивач в аспекті Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (3723-12) не допустив дій і вчинків, які зашкодили інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця, сумлінно виконував свої службові обов'язки. Вказане підтверджується наступним.

Так, згідно з ч. 2 ст. 13 Митного кодексу України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання.

Відповідно до ст. 41 Митного кодексу України, зокрема, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю; митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян); обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України тощо.

Згідно зі ст. 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Статтею 2 Закону України "Про прикордонний контроль" від 05 листопада 2009 року №1710-VІ (далі- Закон №1710-VІ (1710-17) ) прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" тимчасове ввезення транспортних засобів дозволяється громадянам-нерезидентам для власних потреб терміном до одного року. Цей термін може бути продовжено Державною митною службою України або уповноваженими Державною митною службою України митними органами з урахуванням гуманітарної, наукової, господарської та інших видів діяльності громадян, які ввезли такі транспортні засоби.

Транспортні засоби за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, тимчасово ввезені під зобов'язання про зворотне вивезення, не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, передані у володіння або користування іншим особам.

Порядок здійснення прикордонного та митного контролю врегульовано спільним наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України і Державної митної служби України від 11 червня 2008 року № 505/642 (z0753-08) "Про затвердження Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення" (далі-Наказ № 505/642) відповідно до якого в п.2.4 визначено, що перевірка документів здійснюється посадовою особою підрозділу з охорони державного кордону шляхом: огляду документа, що пред'являється, визначення його виду і відповідності встановленому зразку; звірення фотокартки в документі з особою пред'явника; візуальної перевірки документа і, за потреби, з використанням технічних засобів з метою виявлення підробок або їх ознак; перевірки правильності заповнення документів; перевірки відповідності відомостей, зазначених у візі (візовій етикетці) України (дозволі на в'їзд в Україну) або в документі, що підтверджує мету поїздки (вкладці, туристичному ваучері, свідоцтві про запрошення, телеграмі - запрошенні, іменному списку тощо), пред'явленому документу; перевірки наявності доручень правоохоронних органів щодо пред'явника документа; проставлення в паспортному документі, за потреби, відмітки "В'їзд" або "Виїзд"; занесення відомостей про особу до відповідних баз даних.

Згідно з п. 2.7 Наказу № 505/642 (z0753-08) передбачено, що органи охорони державного кордону та митні органи взаємодіють між собою з метою забезпечення виконання законодавства України особами, які ввозять в Україну транспортні засоби.

Отже, як вірно вказано судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, перелік і облік осіб, транспортних засобів, які в'їхали на митну територію України та виїхали з неї, яким саме чином (на якому автомобілі) ведеться двома видами контролю - прикордонним та митним, які можна між собою порівняти, з метою встановлення істини у справі і надання правової оцінки законності його здійснення чи не проведення та прийняття рішення про звільнення з митних органів позивача.

Як встановлено судом першої інстанції, що також знайшло своє підтвердження і в ході апеляційного розгляду справи, 29 листопада 2011 р. о 11год. 22 хв., через пункт пропуску "Россошани" в'їхав на митну територію України автомобіль "Меrсеdes E 220, реєстраційний номер НОМЕР_1 який зареєстрований у республіці Молдова. Водієм даного автомобіля була громадянка Молдови - ОСОБА_7, що підтверджується витягом з автоматизованої системи обліку прикордонної служби України "Гарт".

Вказаний вище транспортний засіб цього ж дня, 29 листопада 2011 року о 12 год. 10 хв., виїхав з митної території України через пункт пропуску "Россошани". Водієм автомобіля під час виїзду з митної території України була громадянка Молдови - ОСОБА_7, що підтверджується витягом з автоматизованої системи обліку прикордонної служби України "Гарт".

Також судом було вірно встановлено, що 31 грудня 2011 р. о 11год. 20 хв., через пункт пропуску "Россошани" в'їхав на митну територію України автомобіль ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 який зареєстрований у республіці Молдова. Водієм даного автомобіля був громадянин Молдови - ОСОБА_9, що підтверджується витягом з автоматизованої системи обліку прикордонної служби України "Гарт".

Вказаний вище транспортний засіб цього ж дня, 31 грудня 2011 року о 14год.19 хв., виїхав з митної території України через пункт пропуску "Россошани". Водієм автомобіля під час виїзду з митної території України був громадянин Молдови - ОСОБА_9, що підтверджується витягом з автоматизованої системи обліку прикордонної служби України "Гарт".

Підсумовуючи встановлене, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією Чернівецького окружного адміністративного суду та вважає, що позивач, здійснюючи 29.11.2011р. митне оформлення автомобілів «Меrсеdes E 220», реєстраційний номер НОМЕР_1, та 31.12.2011 р. та автомобіля ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, в пункті пропуску "Россошани" Чернівецької обласної митниці у режимі "виїзд", провів його у відповідності до вимог Митного кодексу України (92-15) , Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" (2681-14) та Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення.

Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції вірно встановлено факт відсутності порушень службової дисципліни з боку позивача. Вказане в свою чергу підтверджує обгрунтованість позовних вимог останнього та є підставою для задоволення позову в цій частині.

Що стосується задоволення позову в частині стягнення на користь ОСОБА_3 заробітної плати за час вимушеного прогулу, колегія суддів, з врахуванням наданих відповідачем доказів про отримання позивачем ОСОБА_3 в період вимушеного прогулу допомоги по безробіттю, вважає за необхідне змінити в цій частині постанову суду, зазначивши що стягнення слід проводити з врахуванням отриманої ним допомоги по безробіттю, оскільки чинним законодавством, а саме п.4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.1 ст. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою КМУ від 14.02.2007 року № 219 (219-2007-п) передбачено утримання із роботодавця суми виплаченого забезпечення та вартості надання соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

В силу пункту 2 частини 1 статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянуто справу, правильно встановлено обставини, яким дано правильну правову оцінку однак помилково застосовано норми процесуального права, що у відповідності до положень пункту 1 частини 1 статті 201 КАС України є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

Апеляційні скарги Державної митної служби України та Чернівецької обласної митниці задовольнити частково .

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2012 року в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу змінити, виклавши в наступній редакції: стягнути з Чернівецької обласної митниці на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу з врахуванням виплаченої допомоги по безробіттю .