ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2015 року м. Київ справа № 872/2а-19/15 А/800/10/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого суддіМороз Л.Л. (доповідач),СуддівГорбатюка С.А. Зайця В.С.,
за участі:
секретаря судового засідання Слободян О.М.,
представника третьої особи Юхименка М.П., Цупрова Р.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015 року у справі № 872/2а-19/15 за позовом Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_6, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", про примусове відчуження земельної ділянки,
в с т а н о в и л а :
Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області звернулась до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку статті 183-1 Кодексу адміністративного судочинства України з адміністративним позовом, в якому просить примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку площею 0,200 га, що належить на праві власності гр. ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 07.02.2003 року та має наступні характеристики: місцезнаходження - на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; кадастровий номер - НОМЕР_2; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; за ціною 3526,38 грн. під розміщення об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення (розширення Шевченківського кар'єру ПАТ "Орджонікідзевський ГЗК" з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення) та зобов'язати відповідача звільнити зазначену земельну ділянку протягом 5 днів з дня набрання постановою суду законного рішення.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015 року позив задоволено. Посттановлено примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку площею 0,200 га, що належить ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 07 лютого 2003 року та має наступні характеристики: місцезнаходження - на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; площа - 0,200 га; кадастровий номер - НОМЕР_2; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; за ціною 3526,38 грн. під розміщення об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення (розширення Шевченківського кар'єру ПАТ "Орджонікідзевський ГЗК" з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення); зобов'язано ОСОБА_6 звільнити земельну ділянку площею 0,200 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; кадастровий номер - НОМЕР_2, протягом 5 днів з дня набрання постановою суду законної сили.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_6 подала до Вищого адміністративного суду України апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, а судового рішення - без змін.
Судом встановлено, що згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 07.02.2003 року у власності громадянки ОСОБА_6 знаходиться земельна ділянка площею 0,200 га, яка має наступні характеристики: місцезнаходження - на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; кадастровий номер - НОМЕР_2; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка розташована у межах запланованого розширення Шевченківського кар'єру з видобування корисних копалин загальнодержавного значення (марганцевої руди) ПАТ "ОГЗК" звернулось до Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області з метою врегулювання питання щодо відчуження земельної ділянки відповідача.
Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області було прийнято Розпорядження № Р-157/0/321-14 від 23.04.2014 року "Про початок процедури відчуження шляхом викупу земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб та затвердження відповідних попередніх заходів" та Розпорядження № Р-476/0/321-14 від 29.07.2014 року "Про відчуження шляхом викупу земельної ділянки громадянина ОСОБА_6 площею 0,200 га та 1,17 га для суспільних потреб".
Крім того, Розпорядженням № Р-476/0/321-14 від 29.07.2014 року затверджена викупна ціна земельної ділянки, площею 0,2 га у розмірі 3526,38 грн., що визначена на підставі звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, витрати зі сплати відповідачу викупної ціни покладено на ПАТ "ОЗК".
Нікопольською районною державною адміністрацією було направлено на адресу відповідача письмове повідомлення № 164 від 31.07.2014 року про прийняття рішення про викуп земельної ділянки відповідача із додаванням плану земельної ділянки, що підлягає викупу, і посвідчену належним чином копію Розпорядження про її викуп, план земельної ділянки. Отримання зазначеного письмового повідомлення підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, всупереч вимогам ч. 1 ст. 11 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" відповідач не надав Нікопольській районній державній адміністрації Дніпропетровської області згоди на проведення переговорів щодо умов викупу.
Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначені Законом України від 17 листопада 2009 року N 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (1559-17) (надалі - Закон № 1559-VІ (1559-17) ).
Відповідно до статті 1 Закону № 1559-VI примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду; суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.
Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 1559-VI викуп земельних ділянок для суспільних потреб, примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюються як виняток з дотриманням вимог екологічної безпеки, із забезпеченням подальшого раціонального використання земельних ділянок, у разі якщо об'єкти, визначені у статтях 8 і 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються.
Частиною першою статті 8 Закону № 1559-VI органи виконавчої влади відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені (крім об'єктів, викуп яких віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування), для таких суспільних потреб, як, зокрема, розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, спірна земельна ділянка знаходиться в межах гірничого відводу, наданого третій особі з метою розробки Західної ділянки Нікопольського родовища марганцевих руд, у межах гірничого відводу підлягають використанню поклади марганцевих руд.
Марганцева руда, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" (827-94-п) віднесена до корисних копалин загальнодержавного значення.
ПАТ "ОЗК" постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 року № 1734 (1734-2004-п) віднесено до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
Відповідно до статті 15 Закону № 1559-VІ у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення, зокрема, об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення. Примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, допускається, як виняток, з мотивів суспільної необхідності лише в разі, якщо будівництво зазначених у частині першій цієї статті об'єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанта з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників. Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду.
У зв'язку з ненаданням відповідачем згоди на проведення переговорів щодо відчуження шляхом викупу для суспільних потреб земельної ділянки, позивачем було прийнято розпорядження № Р-476/0/321-14 від 29.07.2014 року про примусове відчуження у державну власність земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.
Порядок примусового відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності, визначений у статті 16 Закону № 1559-VІ, відповідно до якої орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об'єктів.
Вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об'єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.
У разі задоволення позовних вимог рішенням суду визначається викупна ціна та порядок її виплати, а також перелік та порядок надання майна замість відчуженого.
Рішення суду про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, разом із документами, що підтверджують попередню та повну сплату колишньому власнику викупної ціни або державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, надане замість відчуженого, є підставою для державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені об'єкти.
З урахуванням вищенаведених обставин та положень закону колегія суддів вважає, що позивачем, як органом виконавчої влади, який відповідно до закону може викуповувати земельні ділянки для суспільних потреб, надано достатньо доказів стосовно наявності суспільної необхідності у примусовому вилученні належної відповідачу земельної ділянки, яка знаходиться в межах наданого третій особі гірничого відводу, для розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням марганцевої руди - корисної копалини загальнодержавного значення, здійснення якого є неможливим без припинення права власності відповідача на спірну земельну ділянку. Також судом встановлено, що позивачем була дотримана процедура примусового відчуження земельної ділянки.
Що стосується грошової оцінки земельної ділянки, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону № 1559-VІ викупна ціна - вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв'язку з достроковим припиненням його зобов'язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода.
Відповідно до статті 5 Закону № 1559-VІ викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв'язку з достроковим припиненням його зобов'язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі. Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.
Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.
Звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що відчужуються, підлягають рецензуванню, державній експертизі землевпорядної документації у випадках та в порядку, визначених законом.
Суб'єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.
У разі, якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник майна.
Як встановлено частиною другою статті 19 Закону України N 1378-IV від 11 грудня 2003 року "Про оцінку землі" (далі - Закон № 1378-IV (1378-15) ), експертна грошова оцінка вільних від будівель та споруд земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, що проводиться у зв'язку з викупом цих земельних ділянок для суспільних потреб чи їх примусовим відчуженням з мотивів суспільної необхідності, проводиться на основі методичного підходу капіталізації чистого операційного або рентного доходу від використання земельних ділянок з урахуванням їх використання за цільовим призначенням (використанням), встановленим на день прийняття рішення про викуп таких земельних ділянок для суспільних потреб.
Затверджена Нікопольською райдержадміністрацією викупна ціна належної відповідачу земельної ділянки визначена на підставі Звіту про експертну оцінку земельної ділянки, проведену на замовлення Товариства Державним підприємством "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Експерт". Згідно змісту вказаного Звіту при проведенні оцінки земельної ділянки застосовано, в тому числі, методичний підхід, що базується на капіталізації чистого операційного доходу (визначається на основі аналізу ринкових ставок орендної плати за землю) та рентного доходу (як різниці між очікуваним доходом від продукції, одержуваної на земельній ділянці (фактичної або умовної) та виробничими витратами і прибутком виробника) та передбачає визначення розміру вартості земельної ділянки від найбільш ефективного її використання з урахуванням установлених обтяжень та обмежень. Вказаний методичний підхід включає визначення вартості земельної ділянки як поточної вартості майбутніх доходів від її використання та продажу.
Вищенаведене свідчить про відповідність Звіту вимогам як частини другої статті 19 Закону № 1378-IV, так і статей 1, 5 Закону № 1559-VІ щодо складових викупної ціни.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалено правильно, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 183-1, 199, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: