2а-5484/12/2670 Про визнання протиправною та скасування картки відмови регіональної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, та рішення регіональної митниці про визначення митної вартості товару, а також стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість - 11.03.2015 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТОВ "Аскоп - Україна" до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві про визнання нечинним рішення, картки відмови, стягнення коштів, за касаційними скаргами Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві та ТОВ "Аскоп - Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2012 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2012 року, -

У квітні 2012 року ТОВ "Аскоп - Україна" звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило:

визнати нечинною картку відмови Київської регіональної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 100190000/1/03038 від 08.11.2011;

визнати нечинним рішення Київської регіональної митниці № 100000006/2011/314705/2 від 08.11.2011 про визначення митної вартості товару "Риба охолоджена лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана з головою" виробництва Норвегії за шостим (резервним) методом;

стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на його користь суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 100 325,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2012 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Київської регіональної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 100190000/1/03038 від 08.11.2011. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської регіональної митниці № 100000006/2011/314705/2 від 08.11.2011 про визначення митної вартості товару "Риба охолоджена лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана з головою" виробництва Норвегії за шостим (резервним) методом.

У касаційній скарзі ТОВ "Аскоп - Україна", посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.

У касаційній скарзі Київська регіональна митниця, до якої приєдналось Головне управління Державної казначейської служби у місті Києві, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просять рішення судів попередніх інстанцій скасувати в частині задоволенні позову і в цій частині ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційних скарг з таких підстав.

Встановлено, що 08.11.2011 на підставі зовнішньоекономічного контракту № 10/06-2010 NOR від 10.06.2010 ТОВ "Аскоп - Україна" згідно з вантажною митною декларацією № 100190000/2011/132655 від 08.11.2011 до Київської регіональної митниці для митного оформлення товар - "Риба охолоджена лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана, з головою" виробництва Норвегії, в кількості 15901,00 кг за кодом УКТЗЕД 0302120000, з заявленою митною вартістю за першим методом (ціною договору щодо товарів, які імпортуються), в розмірі 71826,71 доларів США або 573227,41 грн. (згідно з офіційним курсом НБУ, встановленого станом на 08.11.2011 в розмірі 7,9807 грн. за 01,00 долар США).Для підтвердження митної вартості декларантом надані митному органу такі документи: зовнішньоекономічний контракт № 10/06-2010 NOR від 10.06.2010, додаткові угоди №№ 39, 40 до нього, інвойс № 21044134 від 04.11.2011, прас - лист виробника на дану поставку, довідку Державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза" від 19.10.2011 № 2977 та від 08.11.2011 № 3199 про рівень цін на охолодженого атлантичного лосося (сьомгу) на умовах поставки FCA-Норвегія, вантажну митну декларацію країни відправлення (Норвегія), договір на перевезення вантажу № 08/07 від 08.07.2011, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR), заявку на перевезення вантажу № 231/10/11 від 06.11.2011, довідку перевізника про транспортні витрати № 38/10 від 07.11.2011.

Рішенням № 100000006/2011/314705/2 від 08.11.2011 Київська регіональна митниця визначила митну вартість товару за шостим (резервним) методом в розмірі 134 681,47 доларів США (по ціні 8,47 доларів США за один кг), та прийняла картку відмови в митному оформленні задекларованого товару № 100190000/1/03038 .

ТОВ "Аскоп - Україна" подало до митного органу вантажну митну декларацію № 100190000/2011/132788 від 08.11.2011, з урахуванням митної вартості товару, визначеної митним органом в розмірі 134681,47 доларів США або 1074 852,41 грн. (згідно з офіційним курсом НБУ, встановленого станом на 08.11.2011 р. в розмірі 7,9807 грн. за 01,00 долар США), та сплатив суму податку на додану вартість в розмірі 214 970,48 грн. (20 % від 1074 852,41 грн. - митної вартості товару).

Частково задовольняючи позов в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування прийнятих Київською регіональною митницею картки відмови № 100190000/1/03038 від 08.11.2011 та рішення № 100000006/2011/314705/2 від 08.11.2011, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Відповідно до статті 249 Митного кодексу України (чинного на час спірних правовідносин, далі - МК) митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. При визначенні митної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.

За змістом статті 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Аналіз наведених норм, а також положень Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 339 від 09.04.2008 (339-2008-п) , та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження № 1766 від 20.12.2006 (1766-2006-п) , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Зі змісту пункту 14 Порядку декларування митної вартості товарів та частини 4 статті 266 МК України вбачається, що позивач не зобов'язаний надавати повний перелік документів, визначених пунктом 11 зазначеного Порядку. При цьому витребування таких документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

У разі незгоди митного органу із митною вартістю імпортованого товару, він відповідно до вимог статті 266 МК зобов'язаний провести процедуру консультацій, у ході яких мав дійти висновку щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів, при цьому кожний наступний метод застосовується у разі неможливості застосування попереднього із наведенням відповідних аргументів.

У випадку якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Судом встановлено, що митний орган не пропонував позивачу надати жодного додаткового документу для підтвердження митної вартості товару за ціною договору, про що свідчить відсутність записів про це у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості, у якій відповідно до абз. 2 п. 11 Порядку № 1766 (1766-2006-п) посадова особа митного органу повинна зробити запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням їх переліку, зазначити дату і прізвище та поставити свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання протиправними та скасування прийнятих Київською регіональною митницею картки відмови в прийнятті митної декларації № 100190000/1/03038 від 08.11.2011 та рішення про визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом № 100000006/2011/314705/2 від 08.11.2011.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь ТОВ "Аскоп - Україна" суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 100325,00 грн., суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

У частині 6 статті 264 МК України зазначено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим Наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 (z1097-07) (далі - Порядок № 618) визначено процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Згідно з положеннями розділу ІІІ цього Порядку для повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, платником податку до загального відділу митного органу, яким здійснювалося оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147 (z1095-07) , керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, підготовлений відповідно до пункту 5 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за N 1095/14362 (z1095-07) , Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення коштів з Держбюджету), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України.

Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Тобто, основною умовою повернення коштів, є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Проте, з метою повернення надмірно зарахованих до бюджету платежів, сплачених відповідно до рішення митниці про визначення митної вартої товару, у зазначеному порядку ТОВ "Аскоп - Україна" до митного органу не зверталось.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо необґрунтованості позовних вимог у цій частині.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду також погоджується з такими висновками і доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,-

Касаційні скарги Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві та ТОВ "Аскоп - Україна" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2012 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2012 року без змін.