ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 серпня 2015 року м. Київ К/9991/36645/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого: Штульман І.В. (доповідач), суддів: Олексієнка М.М., Стародуба О.П., -
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом Бахчисарайського районного центру зайнятості до Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія" про стягнення штрафу, за касаційною скаргою Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2011 року, -
в с т а н о в и в :
У липні 2010 року Бахчисарайський районний центр зайнятості звернувся в суд з позовом, у якому просив стягнути з Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія" штрафні санкції у розмірі 17689 гривень за порушення відповідачем законодавства України про зайнятість населення.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2011 року, позовні вимоги задоволено.
У касаційній скарзі Науково-дослідний інститут "Кримська астрофізична обсерваторія", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2011 року і прийняти нове рішення про залишення позовних вимог без розгляду.
Бахчисарайським районним центром зайнятості подано письмове заперечення на зазначену касаційну скаргу, позивач просить таку залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Науково-дослідний інститут "Кримська астрофізична обсерваторія" зареєстрований у Бахчисарайському районному центрі зайнятості.
Інспекцією по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Кримського республіканського центру зайнятості було проведено перевірку дотримання відповідачем вимог законодавства України про зайнятість населення, про що складено Акт від 12 травня 2010 року № 34.
14 травня 2010 року начальником Інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Кримського республіканського центру зайнятості складено Акт № 34/ш, згідно якого Науково-дослідним інститутом "Кримська астрофізична обсерваторія" порушено положення статті 8 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року № 803-XII (далі - Закон № 803-XII (803-12) ) щодо використання праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 на посаді старшого наукового співробітника без дозволу державної служби зайнятості України. Так, відповідачеві 16 травня 2006 року Кримським республіканським центром зайнятості був виданий дозвіл № 1400 на використання праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 на посаді наукового співробітника. На підставі цього дозволу наказом Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія" від 17 серпня 2006 року громадянин Російської Федерації ОСОБА_6 був прийнятий на роботу на посаду наукового співробітника. Згідно заяв відповідача строк дії дозволу № 1400 продовжувався щорічно до 16 травня 2010 року. Згідно з наказом Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія" від 15 травня 2009 року № 62-К громадянин Російської Федерації ОСОБА_6 продовжив роботу на посаді наукового співробітника. Однак наказом відповідача від 30 липня 2009 року № 104-К, на підставі конкурсу на заміщення вакантних посад, виписки із протоколу від 1 липня 2009 року № 12 та протоколу від 13 липня 2009 року № 13 засідання Наукової ради Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія", ОСОБА_6 з 1 липня 2009 року був переведений з посади наукового співробітника на посаду старшого наукового співробітника без оформлення на це відповідного дозволу, в зв'язку з викладеним на Науково-дослідний інститут "Кримська астрофізична обсерваторія" було накладено штрафні санкції у розмірі 17689 гривень. Зазначений Акт від 14 травня 2010 року № 34/ш відповідачем отримано 19 травня 2010 року, при цьому штраф у добровільному порядку сплачено не було, як і не оскаржено у встановленому законом порядку застосування таких санкцій.
У частині 1 статті 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
За змістом статті 8 Закону № 803-XII роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України. У разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. У разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Статтею 8 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 4 лютого 1994 року № 3929-XII передбачено право на трудову діяльність, згідно частини 3 якої іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлаштування. Постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2009 року № 322 (322-2009-п) було затверджено Порядок видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, який визначає процедуру видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства.
До 15 травня 2009 року аналогічні відносини були врегульовані Порядком оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1999 року № 2028 (2028-99-п) .
Ухвалюючи рішення суди попередніх інстанцій вірно зазначили про те, що на території України трудовий договір (контракт) є одним з основних регуляторів відносин між працівником та роботодавцем і, по суті, двосторонньою домовленістю між ними про умови праці. Для працівника і роботодавця така домовленість має принципове значення. З точки зору інтересів працівника трудовий договір обумовлює роботу, яку виконує працівник, його умови праці. З точки зору інтересів роботодавця - закріплює основні трудові обов'язки працівника, обсяг та зміст повноважень роботодавця стосовно цього працівника.
Надання роботодавцем органу державної служби зайнятості певних документів, у тому числі копії проекту трудового договору (контракту), дозволяє, зокрема, вирішити питання щодо необхідності використання праці іноземця на конкретній посаді, перевірки умов оплати його праці і можливості створення для нього необхідних умов професійної діяльності та гарантованих законом умов відпочинку.
Отже, вирішуючи спір суди правильно виходили з того, що дозвіл на працевлаштування не є загальним документом, який надає роботодавцю право на використання праці іноземця на будь-якій посаді за фахом, а є дозволом на працевлаштування іноземця на конкретне робоче місце, на певну посаду, що прямо передбачено умовами договору (контракту).
Оскільки, як встановлено судами, громадянин Російської Федерації ОСОБА_6 починаючи з 1 липня 2009 року працював у Науково-дослідному інституті "Кримська астрофізична обсерваторія" на посаді старшого наукового співробітника без належно оформленого дозволу на використання праці, виданого державною службою зайнятості, що є порушенням вимог статті 8 Закону № 803-XII, і відповідач у добровільному порядку застосований до нього штраф за допущення зазначеного порушення не сплатив, то колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог Бахчисарайського районного центру зайнятості до Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія" про стягнення несплаченого штрафу.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують встановлених судами обставин справи та їх висновку про задоволення позовних вимог, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у х в а л и в :
Касаційну скаргу Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія" - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у справі за позовом Бахчисарайського районного центру зайнятості до Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія" про стягнення штрафу - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Штульман І.В.
Олексієнко М.М.
Стародуб О.П.