Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач), суддів: Олексієнка М.М., Стародуба О.П., -

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом Управління освіти Ленінської районної у місті Харкові ради до Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання незаконними та скасування рішень, за касаційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2011 року, -

У грудні 2010 року Управління освіти Ленінської районної у місті Харкові ради звернулося в суд із позовом до Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання незаконними та скасування рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 3 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2011 року, позов задоволено. Визнано незаконними і скасовано рішення Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 5 жовтня 2010 року № 1600 "Про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і рішення від 18 листопада 2010 року № 15.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2011 року і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами встановлено, що працівниками Ленінської районної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено планову ревізію повноти нарахування, своєчасного і повного перерахування страхових внесків та використання коштів Фонду на виплату встановлених видів допомог по соціальному страхуванню, путівок і дотримання діючих положень щодо оздоровлення та позашкільного обслуговування дітей в Управлінні освіти Ленінської районної у місті Харкові ради, про що складено Акт від 27 вересня 2010 року № 353.

В ході проведеної ревізії було встановлено порушення позивачем порядку витрачання коштів Фонду, а саме: 2 грудня 2009 року комісією із соціального страхування Управління освіти Ленінської районної у місті Харкові ради працівнику ОСОБА_4 надано путівку № 486031 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок" вартістю 7161 гривень з частковою оплатою 10 відсотків у сумі 716,10 гривень, яка була сплачена лише 30 грудня 2009 року, і був зроблений висновок, що комісією із соціального страхування Управління освіти Ленінської районної у місті Харкові ради в порушення вимог пункту 4.14 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року № 12 (z0339-09) , (далі - Порядок № 12) - 2 грудня 2009 року була видана застрахованій особі путівка без внесення часткової оплати її вартості. Також було встановлено, що по вказаній путівці до санаторію ніхто не заїхав.

Згідно зазначеного Акту ревізії від 27 вересня 2010 року № 353 заступником директора виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення від 5 жовтня 2010 року № 1600 ""Про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким, на підставі абзаців першого, п'ятого частини 1 та частин 2, 4 статті 30 і керуючись пунктом 6 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-III (далі - Закон № 2240-III (2240-14) ), визначено суму платежу та вирішено зарахувати до бюджету Фонду у вигляді неприйнятих до зарахування витрат і штрафу позивачеві, платежі та фінансові (штрафні) санкції в таких розмірах: - неприйняті до зарахування витрати на суму 6444,90 гривень; - штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів на суму 3222,45 гривень, разом на суму 9667,35 гривень.

Не погоджуючись з рішенням від 5 жовтня 2010 року № 1600 та Актом ревізії від 27 вересня 2010 року № 353, Управлінням освіти Ленінської районної у місті Харкові ради було направлено заперечення та скарги, у задоволенні яких відмовлено.

Вирішуючи даний спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріалами справи не доведено факт порушення Управлінням освіти Ленінської районної у місті Харкові ради, при наданні ОСОБА_4 путівки для оздоровлення дитини, положень Порядку № 12 (z0339-09) та Закону № 2240-III (2240-14) .

У частині 1 статті 47 Закону № 2240-III визначено, що для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Згідно пункту 6.2 Порядку № 12 (z0339-09) сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

Відповідно до вимог пунктів 4.13, 4.14 вказаного Порядку часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника. Часткова оплата вартості путівки до санаторію-профілакторію вноситься до каси підприємства, на утриманні якого перебуває цей санаторій-профілакторій. За відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається.

Як встановлено судами, відповідач дійшов висновку про видачу позивачем путівки без попередньої часткової оплати її вартості, на підставі рішення комісії із соціального страхування, де зазначено, що путівку № 486031 терміном з 8 грудня 2009 року по 28 грудня 2009 року вартістю 7161 гривень до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок" виділено працівнику ОСОБА_4 на підставі її особистої заяви від 2 грудня 2009 року та медичної довідки.

Пунктом 4.1 Порядку № 12 (z0339-09) передбачено, що рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма № 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 1999 року № 302 (va302282-99) "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)").

Згідно пункту 4.7 Порядку № 12 (z0339-09) комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про виділення путівки одному із застрахованих батьків (матері або батькові) або застрахованій особі, яка їх замінює (опікунові, піклувальнику), для лікування дитини в супроводі дорослого за наявності у дитини медичних показань на санаторно-курортне лікування з частковою оплатою в розмірі 10 відсотків її вартості, а для лікування двох дітей в супроводі дорослого - безкоштовно.

З копії протоколу засідання комісії із соціального страхування Управління освіти Ленінської районної у місті Харкові ради від 2 грудня 2009 року № 45 вбачається, що головою комісії разом із заступником голови та членами комісії розглянуто звернення ОСОБА_4 і документи, вирішено виділити зазначеній особі, на підставі її заяви від 2 грудня 2009 року та довідки від 2 грудня 2009 року № 188, путівку до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок", вартістю 7161 гривень, з встановленим розміром часткової оплати путівки ОСОБА_4 в розмірі 10 відсотків у сумі 716,10 гривень.

Пунктом 3.3 Порядку № 12 (z0339-09) передбачено, що путівки, отримані страхувальниками, лікувально-профілактичними закладами, обліковуються ними на позабалансовому рахунку з обов'язковим веденням журналу обліку путівок до санаторно-курортних закладів за формою Ф13-ФСС з ТВП згідно з додатком 3 до цього Порядку. Журнал повинен бути пронумерований, прошнурований, підписаний відповідальною особою за видачу путівок та скріплений печаткою підприємства.

У рішенні суду першої інстанції зазначено, така інформація була повністю підтверджена сторонами і в апеляційному суді, що представником позивача в судове засідання для огляду було надано журнал обліку путівок до санаторно-курортних закладів за формою Ф13-ФСС з ТВП, який досліджений в судовому засіданні, і з якого були зняті та долучені до матеріалів справи відповідні копії. Вказаний журнал обліку путівок до санаторно-курортних закладів за формою Ф13-ФСС з ТВП відповідає вимогам Порядку № 12 (z0339-09) , що також зазначено в Акті від 27 вересня 2010 року № 353.

Згідно зазначеного журналу обліку путівок до санаторно-курортних закладів за формою Ф13-ФСС з ТВП судами встановлено, що ОСОБА_4 було частково сплачено суму путівки № 486031 в розмірі 716,10 гривень, що підтверджується копією квитанції від 30 грудня 2009 року, після чого 30 грудня 2009 року ОСОБА_4 отримала вказану путівку, тобто після часткової оплати її вартості.

Враховуючи вищевикладені норми права та встановлені судами обставини цієї справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що висновок відповідача про видачу позивачем 2 грудня 2009 року ОСОБА_4 путівки без попередньої часткової оплати її вартості, зроблений на підставі рішення комісії із соціального страхування Управління освіти Ленінської районної у місті Харкові ради, не відповідає дійсності, оскільки рішенням комісії із соціального страхування від 2 грудня 2009 року було вирішено питання щодо виділення путівки, а фактично путівка була видана ОСОБА_4 30 грудня 2009 року, після часткової її оплати цього ж дня. Суди вірно виходили з того, що встановлення порушення позивачем положень пункту 4.14 Порядку № 12 (z0339-09) , є неправомірним.

Ухвалюючи рішення судом обґрунтовано враховано те, що в матеріалах цієї справи знаходиться копія платіжного доручення від 8 лютого 2010 року № 3728, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок" повернуло Фонду суму коштів за невикористані путівки, серед яких вартість путівки № 486031, яка була невикористана не з вини позивача, що спростовує позицію Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про необхідність відшкодувати Управлінням освіти Ленінської районної у місті Харкові ради Фонду вартість зазначеної путівки.

За змістом частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують встановлених судами обставин справи та їх висновків, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

У частині 2 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2011 року у справі за позовом Управління освіти Ленінської районної у місті Харкові ради до Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання незаконними та скасування рішень - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.