Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Донця О.Є.,

Калашнікової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Більченської сільської ради Миколаївського району Львівської області, треті особи - ОСОБА_3, комунальне підприємство Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", про визнання протиправним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності,

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Більченської сільської ради Миколаївського району Львівської області, треті особи - ОСОБА_3, комунальне підприємство Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", в якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Більченської сільської ради Миколаївського району Львівської області від 07.02.2011 № 39 "Про оформлення та реєстрацію права власності на житловий будинок", скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно - житловий будинок, здійснену комунальним підприємством Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації".

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 04 вересня 2012 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Більченської сільської ради Миколаївського району Львівської області від 07.02.2011 № 39 "Про оформлення та реєстрацію права власності на житловий будинок"; скасовано здійснену 25.03.2011 державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно - на житловий будинок, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1, здійснене Стрийським міжрайонним комунальним бюро технічної інвентаризації.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 04 вересня 2012 року скасовано; провадження у справі закрито.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Одночасно з викладеним, 17.06.2013 до Вищого адміністративного суду України надійшла заява Більченської сільської ради про залишення без розгляду поданої касаційної скарги, яке мотивовано настанням факту смерті ОСОБА_2, на підтвердження чого надано копію свідоцтва про смерть від 20.05.2013 Серії НОМЕР_1.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з неналежності розгляду переданого на вирішення суду спору у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції на момент вчинення відповідної процесуальної дії, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" від 11.02.2010 № 1878-VI (1878-17) встановлено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно;

Відповідно до пункту 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (z0157-02) , чинного на момент виникнення спірних правовідносин, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності у перелічених у пункті 1 Тимчасового положення випадках.

За результатами аналізу наведених норм колегія суддів дійшла висновку, що органи місцевого самоврядування при видачі свідоцтв про право власності фізичним та юридичних особам у випадках, передбачених Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (z0157-02) , діють як суб'єкти владних повноважень при здійсненні владних управлінських функцій з оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна.

У свою чергу, бюро технічної інвентаризації на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.

За вказаних обставин, зазначені органи у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України у спірних правовідносинах діють як суб'єкти владних повноважень.

Наявність можливого конфлікту майнових інтересів між позивачем та третіми особами не впливає на публічно-правовий характер спору між позивачем та відповідачами як суб'єктами владних повноважень.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вказує на помилковість позиції суду апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

У свою чергу, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій колегією суддів встановлено таке порушення норм процесуального права, на яке не було посилання у касаційній скарзі, у той же час яке призвело до неправильного вирішення спору, та на яке було зроблено посилання судом апеляційної інстанції в обґрунтування підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем заявлено вимогу про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно - житловий будинок, здійснену комунальним підприємством Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації".

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

У той же час, комунальне підприємство Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" у якості відповідача у справі судом першої інстанції залучено не було.

Суд першої інстанції, скасувавши державну реєстрацію, вчинену комунальним підприємством Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", фактично вирішив публічно-правовий спір між позивачем та вказаною особою без надання останній відповідного процесуального статусу.

Крім того, як вбачається із позовної заяви вимога про скасування рішення від 07.02.2011 № 39 "Про оформлення та реєстрацію права власності на житловий будинок" позивачем заявлена до Більченської сільської ради Миколаївського району Львівської області. У той же час, як вбачається із тексту зазначеного рішення, воно прийнято виконавчим комітетом ради, у той час містить такі реквізити, які відповідають рішенням, що приймаються на пленарних засіданнях відповідної ради, зокрема, порядковий номер сесії та скликання.

Згідно з мотивувальною частиною рішення суду першої інстанції як на суб'єкта, що видав оскаржуваний правовий акт, суд посилався як на виконавчий комітет ради, так і на саму раду. Питання щодо належності відповідача у вказаній частині судом першої інстанції також не розглядалось.

За вказаних обставин, колегія суддів вказує на недотримання судом першої інстанції вимог щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що також є підставою для його скасування.

Одночасно з викладеним, зважаючи на те, що спірні правовідносини у справі є такими, що допускають правонаступництво, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою Більченської сільської ради.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 04 вересня 2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_2 до Більченської сільської ради Миколаївського району Львівської області, треті особи - ОСОБА_3, комунальне підприємство Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", про визнання протиправним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.