КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-4754/11/1070
Головуючий у 1-й інстанції: Волощук О.М.
Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
У Х В А Л А
Іменем України
"19" вересня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.
суддів Безименною Н.В., Кучми А.Ю.,
при секретарі Белові С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Контрольно-ревізійного управління в Київській області за участю третьої особи Комунального підприємства Київської обласної ради «Києво-Святошинське бюро технічної інвентаризації»про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2011 року позивач ОСОБА_2 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Київській області, в якому просила суд визнати протиправними та скасувати пункти 4,5,9 вимог Контрольно-ревізійного управління в Київській області, викладені у листі від 27.05.2011 року №32-16/88 «Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності за період з 01.08.2008 року по 31.12.2010 року».
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства Київської обласної ради «Києво-Святошинське бюро технічної інвентаризації»за період з 01.07.2008 по 31.12.2010. Результати ревізії відображено в акті ревізії фінансово - господарської діяльності Комунального підприємства Київської обласної ради «Києво-Святошинське бюро технічної інвентаризації»за період з 01.07.2008 по 31.12.2010 від 17.05.201 1 № 32-13/6 (далі - Акт ревізії).
Не погодившись із висновками, наведеними в Акті ревізії, позивачем 24.05.11 подано заперечення. Висновками на заперечення, затвердженими заступником начальника КРВ в м. Ірпінь від 26.05.2011 заперечення не прийняті.
В Акті ревізії встановлено наступні факти щодо здійснення господарської діяльності Комунальним підприємством.
Згідно з рішенням Києво-Святошинського районного суду від 18.07.2007 та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 26.11.2007 було визнано недійсним статут КП КОР «Києво-Святошинське бюро технічної інвентаризації», затверджений рішенням Київської обласної ради від 02.02.2007 №097-09-У та зареєстрований Святошинською районною державною адміністрацією м. Києва від 06.03.2007 за №10721050001019915; визнано недійсним свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №75630; зобов'язано Управління ЖКГ Київської обласної державної адміністрації провести передачу Комунального підприємства разом з усіма активами і пасивами, виробничими справами, фінансовою звітністю господарської діяльності до новоствореного підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»та зобов'язано КП КОР «Києво-Святошинське бюро технічної інвентаризації» внести записи до трудових книжок працівників про їх звільнення з роботи у зв'язку з переведенням на роботу до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області».
На підставі наказу по Комунальному підприємству від 16.07.2007 №26-ос із займаних посад за власним бажанням звільнено 58 працівників.
Згідно з актами приймання передачі від 17.10.2008 б/н та від 21.10.2008 б/н заступник директора КП КОР «Києво-Святошинське бюро технічної інвентаризації»ОСОБА_5 передав на зберігання начальнику відділу Управління з питань комунальної власності Київської обласної ради ОСОБА_6 печатку Комунального підприємства, Статути, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки ЄДРПОУ, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, кутовий штамп, чекову знижку на отримання готівки, довідку про взяття на облік платника податків. На момент початку ревізії зазначені установчі документи, чекові книжки, печатка та кутовий штамп знаходились у розпорядженні посадових осіб третьої особи.
Станом на 31.12.2010 року відновлення господарської діяльності Комунальним підприємством не здійснено, засоби виробництва, виробничі та орендовані приміщення, архівні справи стосовно Києво-Святошинського, Іванівського та Поліського районів, транспортні засоби третій особі не повернуті.
Відповідно до рішення сесії Київської обласної ради від 09.04.2010 №678-29-V та наказу Головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації від 30.04.2010 №17 третю особу підпорядковано Головному управлінню житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської обласної державної адміністрації.
Ревізією встановлено, що фактичної діяльності Комунального підприємства, передбаченої статутом та законодавством встановлено, що в ревізійному періоді третя особа ОСОБА_5 діяльності та функцій, обумовлених статутом, не проводила.
В ході ревізії, також, встановлено, що відповідно до даних форми №2 «Звіт про фінансові результати», даних обліку бухгалтерських рахунків класу 7 «Доходи і результати діяльності»чистий дохід третьої особи від реалізації товарів, робіт, послуг за 2008 рік склав 41600,00 грн.. собівартість реалізованої продукції становить 241700,00 грн., валовий збиток 200100,00 грн. Збиток 1400.00 грн.
За 2009 рік собівартість реалізованої продукції становить 220900,00 грн.. валовий збиток 220900,00 грн. Збиток 33000,00 грн.
За 2010 рік собівартість реалізованої продукції становить 255600,00 грн., валовий збиток 255600,00 грн. Збиток 232300,00 грн.
Ревізією встановлено, що протягом 2008-2010 років найбільшу питому вагу у складі операційних витрат Комунального підприємства склали витрати на оплату праці, зокрема, у 2008 році 161300,00 грн. (66,73%), у 2009 році 157200,00 грн. (71,15%), у 2010 році 186400,00 грн. (72,92%).
Як вбачається з матеріалів справи на Комунальному підприємстві укладено колективний договір на 2006-2007 роки з адміністрацією підприємства, в особі начальника та трудового колективу. Відповідно до наказів по Комунальному підприємству від 18.10.2007 №31-ос, від 12.01.2009 №2 та від 12.01.2010 №1 дію вказаного колективного договору продовжено на 2008-2010 роки.
Ревізією встановлено, що вказаний колективний договір не зареєстрований Управлінням праці та соціального захисту населення Києво-Святошинського району Київської області.
За ревізійний період на Комунальному підприємстві фактично працювали в.о. директора ОСОБА_5 та головний бухгалтер ОСОБА_2 За період з 24.09.2009 по 24.09.2010 на посаді директора ОСОБА_7
В ході ревізії виявлено, що в порушення пункту 6.6.2.10 статуту третьої особи штатні розписи не погоджувалися першим заступником голови Київської обласної ради (крім штатних розкладів з 01.10.2009, з 01.11.2009, з 01.01.2010).
Також встановлено, що заробітна плата в.о. директора ОСОБА_5 та головном\ бухгалтеру ОСОБА_2 нараховувалась в розмірі середньомісячної заробітної плати за 2006-2007 роки, коли Комунальне підприємство в повній мірі здійснювало виробничо-господарську діяльність, на підставі наказів по підприємству від 18.10.2007 №31 -ос, від 08.01.2008 №1-ос, від 12.01.2009 №2, від 12.01.2010 №1, якими обумовлено нарахування заробітної плати працівникам апарату управління, які продовжують працювати в режимі повного робочого дня, проводити виходячи з середньомісячної заробітної плати щомісячно за відпрацьований час відповідно до Постанови №100 та розрахунку згідно з наказом від 18.10.2007 №31-ос.
Крім того, за ревізійний період Комунальне підприємство не виконувало своїх функцій, було збитковим, то згідно з пунктами 1. З Положення про оплату праці працівників, яке є складовою частиною колективного договору, визначено для адміністративно-управлінського персоналу (директор та головний бухгалтер) почасово-преміальну систему оплати праці згідно з посадовими окладами, визначеними списковими розкладами підприємства.
Таким чином, ревізією встановлено, що Комунальним підприємством нараховано заробітної плати за перевірений період ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на загальну суму 359457,28 грн. У випадку нарахування заробітної плати працівникам згідно з штатними розкладами у розмірі посадового окладу відповідно до колективного договору підприємства сума нарахованої заробітної плати розрахунково за ревізійний період становила би 194294,00 грн.
Ревізією встановлено, що у 2010 році працівникам Комунального підприємства здійснено виплату заробітної плати на загальну суму 115996,12 грн.
Однак, станом на 31.12.2010 року в обліку третьої особи рахується кредиторська заборгованість з нарахованої заробітної плати, розрахованої виходячи із середньомісячного розміру по ОСОБА_5 та позивачу на загальну суму 270860,61 грн. У випадку нарахування заробітної плати зазначеним працівникам згідно із штатними розкладами у розмірі посадового окладу заборгованість з оплати праці становила би 78297,88 грн. (194294.00 115996.12).
Таким чином, Комунальним підприємством надлишково нарахована заробітна плата на загальну суму 192562,73 грн. (270860.61 грн. 78297.88 грн.). чим третьою особою здійснено фінансових порушень, що не призвели до втрати на суму 192562.73 грн.
Крім того, відповідно до наказів по Комунальному підприємству від 19.08.2008 №5. від 20.08.2008 №6, від 06.10.2008 №8. від 26.08.2010 №5, від 19.04.2010 №4 нараховувались та виплачувались матеріальні допомоги, що суперечить вимогам положення про надання матеріальної допомоги колективного договору, яким передбачено надання матеріальної допомоги за рахунок прибутку підприємства, який залишається у розпорядженні трудового колективу. Діяльність третьої особи за ревізійний період була збитковою.
Так, за 2008 рік ОСОБА_5 нараховано матеріальної допомоги в сумі 6480,00 грн.. позивачу 6480,00 грн.
За 2010 рік заступнику директора ОСОБА_5 нараховано матеріальної допомоги в сумі 3900,00 грн., головному бухгалтеру (позивач) 7885.00 грн., директору ОСОБА_7 4588.00 грн.
Внаслідок допущеного, третій особі завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 16847,68 грн. (12388,00 + 4459.68) та здійснено фінансових порушень, що не призвели до втрат на суму 16945,00 грн. (29333,00 12388,00).
Крім того, встановлено, що наказ про облікову політику підприємства не в повній мірі забезпечує умови ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності для повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище третьої особи, результати її діяльності та рух коштів, як передбачено пунктом 1 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996). Також, встановлено порушення пунктів 1, 3, 5 статті 9, пункту 1 статті 11, пункту 7 статті 8 Закону №996, що призвело до заниження в обліку та фінансовій звітності доходів за ревізійний період. Крім того, ревізією достовірності дебіторської та кредиторської заборгованості і причин її утворення встановлено ряд порушень порядку здійснення фінансового обліку згідно з вимогами чинного законодавства.
За наслідками викладеного, позивач 03.06.2011 отримав лист відповідача від 27.05.2011 № 32-16/88 «Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності за період з 01.07.08 по 31.12.10», в якому, було висунуто наступні вимоги:
пунктом 4 зобов'язано третю особу забезпечити у встановленому законодавством порядку коригування кредиторської заборгованості з нарахованої заробітної плати на суму 192 562,73 грн.. яка в порушення пунктів 1, 3 Положення про оплату праці працівників Колективного договору, статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-ХГІ. статті 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР була надлишково нарахована працівникам підприємства;
пунктом 5 зобов'язано забезпечити відшкодування у встановленому законодавством порядку коштів матеріальної допомоги працівникам, нарахування якої не відповідає вимогам Колективного договору, в сумі 16 847,68 грн., які виплачено та 16 945, 00 грн., які безпідставно нараховано;
пункт 9 вимоги зобов'язує забезпечити ведення бухгалтерського обліку, достовірність та своєчасність відображення в бухгалтерському обліку всіх господарських операцій відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 (996-15)
, «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291 (z0892-99)
та наказами Міністерства фінансів України, з метою недопущення в подальшому порушень ведення бухгалтерського обліку, виявлених в ході ревізії.
Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того що відповідачем правомірно винесено оспорювані вимоги та застосовано положення пункту 7 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита. перевірки державних закупівель та інспектування.
Згідно ст. 11 вищенаведеного Закону плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.
Що стосується п.4 вимоги №32-16/88 від 27.05.2011 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до КЗпП України (322-08)
заробітна плата працівника обчислюється виходячи із середньомісячної заробітної плати у випадках «Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором»; «Вихідна допомога»; «Порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції)»; «Збереження заробітної плати при переведенні на іншу постійну нижчеоплачувану роботу і переміщенні»; «Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні»; «Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків»; «Гарантії і компенсації при службових відрядженнях»; «Гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу»; «Гарантії для донорів»; «Гарантії для працівників - авторів винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій»; «Матеріальна відповідальність у межах середнього місячного заробітку»; «Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників»; «Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником»; «Переведення на легшу роботу»; «Переведення па легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років»; «Перерви для годування дитини»; «Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей»; «Скорочення робочого часу із збереженням заробітної плати для працівників, які навчаються в середніх загальноосвітніх школах»; «Збереження заробітної плати на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням»; «Надання працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах та аспірантурі, вільних від роботи днів»; «Поновлення на роботі та зміна формулювання причин звільнення»; «Оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника»; «Гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів»; «Взаємна відповідальність власника або уповноваженого ним органу і бригади».
Отже, нарахування позивачем заробітної плати в розмірі середньомісячної заробітної плати з посиланням на п. «л»Постанови №100 є неправомірним.
Що стосується п.5 вимоги №32-16/88 від 27.05.2011 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до Положення про надання матеріальної допомоги, адмінуправлінському і виробничому персоналу матеріальна допомога надається з коштів ФМД за рахунок прибутку, який залишається у розпорядженні трудового колективу.
Як вбачається з матеріалів справи, на Комунальному підприємстві постійно мала місце заборгованість по виплаті заробітної плати, підприємство не отримувало прибутку, а тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що умови, для надання матеріальної допомоги, були відсутні, отже матеріальну допомогу за перевіряємий період нараховано неправомірно.
Що стосується п.9 вимоги №32-16/88 від 27.05.2011 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки дана вимога стосується Комунального підприємства забезпечити ведення бухгалтерського обліку, достовірність та своєчасність відображення в бухгалтерському обліку всіх господарських операцій відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999-ХІV (996-15)
, «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 (z0892-99)
та наказами Міністерства фінансів України, з метою недопущення в подальшому порушень ведення бухгалтерського обліку, виявлених в ході ревізії.
Тобто, дана вимога не порушує особистих прав, свобод та інтересів ОСОБА_2 як фізичної особи.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2011 року -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Кучма А.Ю.