2а/0470/3133/11 Про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, Оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, та враховуючи, що ДПІ не надано доказів прийняття та набрання законної сили відповідного рішення по кримінальній справі - 18.02.2015 Прийняття

У березні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Мета" (далі - позивач, ТОВ "НВО "Мета") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі - відповідач, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська), в якому просило суд визнати протиправними дії ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки та встановлення правопорушення з боку ТОВ "НВО "Мета", визнати акт перевірки № 285/236/23074395 від 02.03.2011 р. незаконним, а також скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.03.2011 р. № 0000402302 та № 0000412302.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р., адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 16.03.2011 р. № 0000402302 та № 0000412302; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення прийнятими у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Сторони в судове засідання 18.02.2015 р. не з'явились, тому справу розглянуто на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 07.02.2011 р. по 23.02.2011 р., на підставі направлень № 64 від 04.02.2011 р., № 87 від 11.02.2011 р., № 108 від 16.02.2011 р., № 110 від 18.02.2011 р., № 116 від 21.02.2011 р., згідно із підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на підставі постанови старшого слідчого по ОВС ПМ ДПА в Дніпропетровській області - майора податкової міліції Бабенка М.А. від 25.01.2011 р. "Про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ "НВО "Мета" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та ПДВ за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. по взаємовідносинам з ТОВ "Сігурно", посадовою особою ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "НВО "Мета" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Сігурно" за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт від 02.03.2011 р. № 285/236/23074395 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог: - частини п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійснених при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг), підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит у сумі 120 462,42 грн. та завищено податкові зобов'язання у сумі 114 462,42 грн., що у свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість у серпні 2010 року у сумі 6 000 грн.; - підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток у ІІІ кварталі 2010 року у сумі 235 518,34 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 16.03.2011 р. винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000402302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 294 398 грн., з яких 235 518 грн. - за основним платежем та 58 880 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000412302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 7 500 грн., з яких 6 000 грн. - за основним платежем та 1 500 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Як вбачається з акту перевірки № 285/236/23074395 від 02.03.2011 р. підставою для донарахування позивачу зазначених податкових зобов'язань слугували твердження перевіряючого про безпідставне формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за результатами господарських операцій зі своїм контрагентом - ТОВ "Сігурно", оскільки, як стверджує відповідач, договір укладений позивачем із зазначеним контрагентом не має мети реального настання правових наслідків обумовлених змістом правочину, а тому є нікчемним.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень, виходили з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, а висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій, щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 16.03.2011 р. № 0000402302 та № 0000412302, виходячи з наступного.

Згідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі отримання постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у його провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 05.11.2010 р. порушено кримінальну справу № 99106210 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, у тому числі і щодо ТОВ "Сігурно".

Підставою для проведення перевірки позивача стала постанова про призначення позапланової документальної перевірки старшого слідчого по ОВС ПМ ДПА в Дніпропетровській області - майора податкової міліції Бабенка М.А. від 25.01.2011 р. в рамках вказаної кримінальної справи.

Оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, та враховуючи, що відповідачем не надано доказів прийняття та набрання законної сили відповідного рішення по кримінальній справі, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанції про неправомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень від 16.03.2011 р. № 0000402302 та № 0000412302.

Також, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо проведення позапланової виїзної перевірки позивача та формування висновків акту перевірки з огляду на наступне.

В даному випадку перевірка позивача була проведена відповідачем відповідно до кримінально-процесуального закону. Податковий орган було залучено у якості спеціаліста, який зобов'язаний брати участь у проведенні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знання і навики для сприяння слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів; звертати увагу слідчого на обставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів; давати пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні слідчої дії.

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду України, визначеній у постанові від 24.12.2010 р. у справі № 21-25а10, платник податку який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Таким чином, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки, в іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено.

Виходячи з вищезазначеного та враховуючи, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки та те, що задоволення позову в цій частині не призводить до відновлення порушених прав платника податків, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відмову ТОВ "НВО "Мета" у задоволенні позову у вказаній цій частині.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 (z0034-11) .

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

Крім того, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки відповідно до пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, платник податків вправі надати свої заперечення до відповідного акту, що можуть бути в подальшому враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Висновки ж посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків, тобто не порушують права платника податків.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.