Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Зайця В.С.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Балаклійського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 106) на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2012 року у справі за позовом Балаклійського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№106) до управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та скасування рішення,-

У серпні 2011 року Балаклійський виправний центр управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 106) звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та скасування рішення № 358 від 25.05.2011 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1047,16 грн. та пені у сумі 10,47 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав касаційну скаргу у якій просить рішення апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, Балаклійський виправний центр зареєстрований Балаклійською РДА 29.11.2009 (свідоцтво А00 № 164355) та взятий на облік в УПФУ Балаклійського району м. Харкова.

29 листопада 2010 року відповідачем проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 21.06.2007 по 22.11.2010.

25 травня 2011 року УПФУ в Балаклійському районі Харківської області прийняте рішення про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальникам страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду за період з 20.05.2009 по 21.05.2009.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що відповідачем було неправомірно та необґрунтовано прийнято рішення про застосування фінансових санкцій відповідно частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка втратила чинність із вступом в силу Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) .

Натомість апеляційний суд вказав, що рішення про застосування фінансових санкцій правомірно прийняте відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції та вважає за доцільне зазначити про таке.

Згідно з пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виконавчі органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків застосовують до страхувальників штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум з одночасним нарахуванням на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій пені в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахованої за кожний день прострочення платежу.

Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) наведені вище норми матеріального права були виключені.

У той же час згідно з абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанцій вірно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Балаклійського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 106) залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.