Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Борисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 у справі № 2а-10483/11/1370 за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова до ОСОБА_4 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,-

Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 212 492 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 у справі № 2а-10483/11/1370 скасовано та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У письмовому заперечені на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- на прізвище відповідача у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області вперше зареєстровано: 11.06.2009 автомобіль марки Volkswagen Caddy, номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 2003, об'єм двигуна 1896 см3, ставка податку за 100 см3 - 700 грн.; 30.06.2009 автомобіль марки Man 10.180, номерний знак НОМЕР_2, рік випуску 2003, об'єм двигуна 4580 см3, ставка податку за 100 см3 -700 грн.; 25.07.2009 автомобіль марки Renault M-160, номерний знак НОМЕР_3, рік випуску 1991, об'єм двигуна 5488 см3, ставка податку за 100 см3 -1000 грн.; 30.07.2009 автомобіль марки Volkswagen T4, номерний знак НОМЕР_4, рік випуску 1999, об'єм двигуна 1896 см3, ставка податку за 100 см3 -1000 грн.; 30.07.2009 автомобіль марки Man 14 224, номерний знак НОМЕР_5, рік випуску 1997, об'єм двигуна 6871 см3, ставка податку за 100 см3 -1000 грн.; 22.08.2009 автомобіль марки Volkswagen T4, номерний знак НОМЕР_6, рік випуску 1997, об'єм двигуна 2461 см3, ставка податку за 100 см 3 -700 грн.;

- згідно розрахунку суми податку з власників транспортних засобів під час здійснення відповідачем першої реєстрації транспортних засобів сума податку становить 212 492 грн.;

- листом № 08-15/8408 від 30.11.2010 Контрольно-ревізійне управління у Львівській області проінформувало ДПА у Львівській області про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності УДАІ ГУМВСУ у Львівській області, за результатами якої виявлено недоотримання фінансових ресурсів на суму 45 578,1 тис. грн.;

- на виконання листа ДПА у Львівській області від 28.03.2011 № 8284/7/17-116/135 ДПІ у Галицькому районі м. Львова надала перелік громадян, по яких не підтвердилась проплата податку з власників транспортних засобі та інших самохідних машин і механізмів, що здійснювалась при першій реєстрації транспортних засобів в Україні, для залучення до оподаткування, серед яких вказано ОСОБА_4;

- згідно довідки ДПІ у Галицькому районі м. Львова б/н дані щодо сплати відповідачем податку з власників транспортних засобів на суму 212 492 грн. відсутні.

Суд першої інстанції за наведених обставин справи дійшов висновку про необхідність задоволення позову, оскільки сума податку з власників транспортних засобів, яка мала б бути сплачена відповідачем під час первинної реєстрації транспортного засобу, не зарахована на єдиний казначейський рахунок державного бюджету, що підтверджується довідкою ДПІ у Галицькому районі м. Львова.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що за встановлених обставин справи підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позову, з огляду на наступне.

За змістом ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно ст. 3 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Відповідно до ч.4 ст. 5 названого Закону фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться (ч.6 ст. 5 названого Закону).

За змістом п.8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (1388-98-п) , реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

З огляду на зміст наведених положень законодавства, колегія суддів зазначає, що державній реєстрації транспортного засобу передує обов'язкова процедура сплати відповідних платежів. При цьому, відсутність документів про сплату податку є умовою, за якою перша реєстрація в Україні транспортних засобів не може бути здійснена.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Львівської області від 7.11.2011 відповідача визнано потерпілим у кримінальній справі № 181-0311, порушеній щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області за фактом зловживання службовим становищем та перевищенням службових повноважень за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 364, ч.1 ст. 365 Кримінального кодексу України, зокрема, у зв'язку з незаконним проведенням первинної реєстрації транспортних засобів на ім'я відповідача без сплати належного податку з власників транспортних засобів.

Враховуючи, що державній реєстрації транспортного засобу передує обов'язкова процедура оплати відповідних платежів, а спірні автомобілі вже зареєстровані, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо передчасного задоволення позову судом першої інстанції без врахування обставин порушення кримінальної справи щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області за фактом зловживання службовим становищем та перевищенням службових повноважень, в результаті чого відповідача визнано потерпілим.

Згідно п.1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3 названого Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, для звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів дане податкове зобов'язання повинно набути ознак податкового боргу.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що, враховуючи положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , довідка ДПІ у Галицькому районі м. Львова б/н щодо несплати відповідачем податку з власників транспортних засобів не є належним доказом наявності у відповідача боргу по узгодженому податковому зобов'язанню по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а тому, з врахуванням встановлених судами обставин справи, колегія суддів не вбачає законних підстав для задоволення позову та стягнення спірної суми податку.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судоми апеляційної інстанції було порушено норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .