Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Красноградська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2012р. по справі № 2а-12323/11/2070

за позовом Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазресурс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Донстранторг"

про стягнення коштів,

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, Красноградська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Красноградською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Укрнафтогазресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом №726/23/35314646 від 06.07.2011 року.

У вказаному акті МПДПІ викладено судження з якими між ТОВ "Донтрансторг" та ТОВ "Укрнафтогазресурс" було укладено договір на поставку товару № б/н від 22,06.2010. (на суму 240.000,05грн.), а саме: на поставку УБТС1 -146 мм в кількості 6 шт та УБТС1-229мм в кількості 2 шт, блоку-пункту автозаправочного об'ємом 8,9053 куб.м та блоку-пункту автозаправочного об'ємом 14,805 куб.м. На думку МДПІ, спірний договір нікчемним, так як підписаний особою - ОСОБА_1, яка непричетна до господарської діяльності ТОВ "Донтрансторг", відсутні документи про рух товару між сторонами спірного правочину, за довідкою ДПІ у Київському районі м. Донецька від 06.08.2010р. № 6049/15-213/36061529 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Донтрансторг"з питань підтвердження відомостей, отриманих від контрагентів за червень 2010 року" всі вчинені ТОВ "Донтрансторг" правочини є нікчемними, ТОВ "Донтрансторг"не подано податкову декларацію за червень 2010 року, не веде фінансово-господарську діяльність підприємства, підприємство не знаходиться за юридичною особою.

За матеріалами справи судом встановлено, що ТОВ "Укрнафтогазресурс" (в якості покупця) було укладено з ТОВ "Донтрансторг" (в якості продавця) договір № б/н від 22.06.2010 р., предметом якого є постачання труб бурильних УБТС1 -146 мм в кількості 6 шт та УБТС1-229мм в кількості 2 шт, блок-пункту автозаправочного об'ємом 8,9053 куб.м та блок-пункту автозаправочного об'ємом 14,805 куб.м. (т.1,а.с. 89-90).

Даний договір укладено між ТОВ "Донтрансторг" в особі директора Рудь А.В. (продавець) та ТОВ "Укрнафтогазресурс" в особі директора Петренко М.Г. (покупець).

В ході господарських операцій постачальником позивача була виписана податкова накладна № 220612 від 22.06.2010р., видаткова накладна № 220612 від 22.06.2010р. (т.1,а.с. 91).

В якості розрахунку за отриманий товар позивач за актом приймання-передачі векселів від 02.08.2010р. передав ТОВ "Донтрансторг"простий вексель на загальну суму 240000,05 грн.(т.1 а.с.167,172).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність спірного правочину є помилковим, оскільки таке судження не доведено суб'єктом владних повноважень згідно з ч.1 ст. 71 КАС України, базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, акт перевірки №№726/23/35314646 від 06.07.2011 не містить належних та допустимих доказів вчинення платниками податків нікчемного правочину, викладене в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про вчинення нікчемного правочину не містить зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13-1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" за видачу векселя без наявності грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги або без визначення у відповідному договорі умови проведення розрахунків із застосуванням векселів чи із зазначенням суми платежу за векселем, що є більшою від суми зобов'язань трасата перед трасантом або векселедавця (за переказним векселем - трасанта) перед особою, якій чи за наказом якої має бути здійснений платіж, на юридичну особу - векселедавця (за переказним векселем - трасанта) накладається штраф у розмірі від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.13-1); розгляд справ та складання протоколів за порушення умов видачі векселя здійснюються уповноваженими особами державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Національного банку України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в порядку, встановленому законом (ч.2 ст.13-1).

Встановлено, що у спірних правовідносинах МДПІ не реалізовувала повноважень, наданих ст. 13-1 Закону України "Про обіг векселів в Україні", протоколів про вчинення правопорушення не складалось, винні особи не встановлені, до відповідальності винні особи не притягнуті, що об'єктивно свідчить про факт визнання податковим органом реальності господарських операцій за спірним правочином.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними серії 02АБА № 521816 від 22.06.2010р., серії 02АБА № 521813 від 22.06.2010р., серії 02АБА № 521814 від 22.06.2010р року, серії 02АБА № 521815 від 22.06.2010р. (т.1, а.с. 168-171).

Претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочину, вчиненого відповідачами, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів, відсутності у сторін перелічених правочинів наміру безпідставно одержати податкову вигоду ДПІ ні при проведенні перевірки, ні в ході розгляду справи не встановлено. На момент здійснення господарських операцій постачальник позивача ТОВ "Донтрансторг" був платником податку на додану вартість, зареєстрованим відповідно до ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість". Статус постачальника позивача як юридичної особи та платника ПДВ підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечувався відповідачем.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки відповідачів у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні спірного правочину позивачем не надано.

Копії первинних документів не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 (z0168-95) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (z0168-95) ; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

МДПІ достовірність відомостей долучених до справи первинних документів не спростована.

Колегія суддів дослідивши акт зміст акту перевірки діяльності ТОВ "Укрнафтогазресурс" №726/23/35314646 від 06.07.2011 року, погоджується з висновком суду першої інстанції, що МДПІ не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності спірного правочину.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а згідно з ч. 1 ст.228 згаданого кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) (далі за текстом -Постанова Пленуму ВСУ №9) зазначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК) (п.18 Постанова Пленуму ВСУ №9 (v0009700-09) ).

Позивачем до суду першої та апеляційної інстанції не було надано жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб сторін спірного правочину або за викладеними в акті фактами діяльності сторін спірного правочину за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України або ст. 212 КК України, хоча саме діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною перелічених злочинів. З долученої до матеріалів справи постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.06.2010 року вбачається, що у порушенні кримінальної справи за ст. 205 КК України у відношенні засновника та директора ТОВ "Донтрасторг" ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про виконання зобов'язань між ТОВ "Укрнафтогазресурс" та ТОВ "Донтрасторг" за спірним правочином в повному обсязі, доказів того, що у спірних правовідносинах відповідачі є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірним правочином, вчинений правочин об'єктивно не був потрібний для організації господарської діяльності відповідачів, суб'єкт владних повноважень до суду першої та апеляційної інстанції не подав.

Слід зазначити, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2011р. по справі №2а-3943/11/2070 була встановлена реальність господарської операції по спірному договору поставки від 22.06.2010 №б/н. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011р. згадана постанова суду залишена без змін.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Красноградська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2012р. по справі № 2а-12323/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 17.09.2012 р.