Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів: Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області на постанову Котовського міськрайонного суду Одеського області від 25 квітня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року,

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області, в якому просив: визнати протиправним і скасувати рішення відповідача № 336 від 04 квітня 2014 року про відмову в задоволенні його заяви про призначення пенсії за вислугою років; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області зарахувати йому до вислуги років час роботи на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури Одеської області з 07 липня 1995 року по 31 березня 2014 року (18 років 7 місяців 25 днів), строкову військову службу з 18 травня 1988 року по 22 травня 1990 року (2 роки 5 днів), половину строку навчання в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова з 04 серпня 1990 року по 30 червня 1995 року (2 роки 5 місяців 14 днів) та прийняти рішення про призначення йому пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з дня звернення - 31 березня 2014 року.

Постановою Котовського міськрайонного суду Одеського області від 25 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. Зазначає, що у позивача відсутній необхідний стаж роботи, що зараховується до вислуги років, оскільки до такого стажу, в контексті положень ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", може бути зарахована половина строку навчання саме в юридичному вузі, а не на юридичному факультеті вищого навчального закладу, який не є юридичним закладом.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 18 травня 1988 року по 22 травня 1990 року проходив строкову військову службу в Збройних Силах СРСР, з 04 серпня 1990 року по 30 серпня 1995 року навчався в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова, з 07 липня 1995 року по 31 березня 2014 року працював на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури Одеської області.

31 березня 2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області із заявою про призначення та нарахування йому з дня звернення пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області № 336 від 04 квітня 2014 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у зв'язку з відсутністю необхідного стажу, що зараховується до вислуги років. При цьому, відповідачем не враховано до цього стажу половину строку навчання позивача в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до обґрунтованого висновку про неправомірність дій відповідача щодо незарахування позивачу половини строку навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І.Мечникова, оскільки позивач навчався і закінчив юридичний факультет університету, здобув вищу юридичну освіту і відповідну кваліфікацію юриста.

Відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року вислуги років - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців.

До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах.

Згідно зі ст. ст. 25, 30 Закону України "Про вищу освіту" університет - багатопрофільний вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність. Можуть створюватися класичні та профільні (технічні, технологічні, економічні, педагогічні, медичні, аграрні, мистецькі, культурологічні тощо) університети. Факультет - основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ вищого навчального закладу третього та четвертого рівнів акредитації, що об'єднує відповідні кафедри і лабораторії.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, згідно диплому серії НОМЕР_1 від 30 червня 1995 року позивач закінчив Одеський державний університет ім. І.І.Мечникова за спеціальністю правознавство.

На момент навчання ОСОБА_4 в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова вказаний університет мав 4 рівень акредитації та здійснював підготовку, перепідготовку та атестацію фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів, в тому числі на юридичному факультеті за напрямом "Правознавство", який перебував у складі університету.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" підлягає зарахуванню половина строку навчання позивача в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Котовського міськрайонного суду Одеського області від 25 квітня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.