Угода між Міністерством соціального захисту населення України та Міністерством соціального захисту населення Республіки Казахстан про співпрацю в галузі пенсійного забезпечення - 21.09.1995 Підписання

Відповідно до статті 8 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення (997_107) , підписаної 13 березня 1992 року в м.Москві, Міністерство соціального захисту населення України та Міністерство соціального захисту населення Республіки Казахстан, які далі називаються Сторони, домовились про таке:

Стаття 1

1. Для досягнення мети цієї Угоди:

термін "законодавство" означає чинні закони, постанови і положення в галузі пенсійного забезпечення;

термін "компетентний орган" означає орган, на який покладене здійснення пенсійного забезпечення;

термін "постійне проживання" означає звичайне проживання, яке визначається або визнається за таке законодавством України або законодавством Республіки Казахстан;

термін "громадяни" охоплює коло осіб, які постійно проживають на території України або на території Республіки Казахстан, і на яких поширюється законодавство цих держав у галузі пенсійного забезпечення.

Стаття 2

Ця Угода поширюється на всі види державного пенсійного забезпечення громадян, що встановлені або будуть встановлені законодавством кожної з держав.

Стаття 3

Ця Угода не застосовується по відношенню до військовослужбовців Об'єднаних Збройних Сил СНД, Збройних Сил України і Республіки Казахстан та членів їхніх сімей, крім осіб, яким пенсії призначаються органами соціального захисту населення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12) від 09.04.1992 року і Закону Республіки Казахстан "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і їхніх сімей" від 21.01.1993 року.

Стаття 4

Пенсійне забезпечення громадян України і громадян Республіки Казахстан та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до законодавства тієї держави, на території якої вони проживають.

Стаття 5

1. При переселенні пенсіонера з території однієї держави-учасниці цієї Угоди на територію другої держави-учасниці цієї Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством за новим місцем проживання пенсіонера.

2. При переселенні пенсіонера з території однієї держави-учасниці цієї Угоди на територію другої держави-учасниці цієї Угоди призначення пенсії проводиться з дня припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання, але не більше ніж за шість місяців від дня письмового звернення у відділ соціального захисту за новим місцем проживання.

Стаття 6

Призначення пенсії проводиться за поданням потрібних документів, які підтверджують право на неї згідно з законодавством держави проживання.

Документи, видані у встановленому порядку на території держав-учасниць цієї Угоди, приймаються без легалізації.

Стаття 7

1. При здійсненні пенсійного забезпечення компетентні органи держав-учасниць цієї Угоди співпрацюють один з одним безпосередньо.

2. Питання, не вирішені компетентними органами, розглядаються договірними Сторонами шляхом переговорів.

Стаття 8

Сторони будуть розширювати та поглиблювати співробітництво з питань пенсійного забезпечення громадян, що становлять взаємний інтерес, виходячи з існуючого досвіду за взаємним погодженням визначати пріоритетні напрямки цього співробітництва.

Стаття 9

Сторони здійснюватимуть співробітництво в таких формах:

обмін правовою, технічною, економічною і науковою інформацією;

ознайомлення з прогресивними методами діяльності, технічними засобами і обладнанням;

проведення спільних досліджень на основі узгоджених програм;

обмін делегаціями і спеціалістами.

Стаття 10

Сторони сприятимуть встановленню і розвиткові контактів між підвідомчими установами і організаціями з питань, які входять до їхньої компетенції, а також співробітництву інших зацікавлених державних установ своїх держав.

Стаття 11

Обмін інформацією, що випливає з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року і цієї Угоди, здійснюється російською мовою.

Стаття 12

Внесення змін і доповнень до цієї Угоди здійснюється Сторонами за взаємною згодою.

Стаття 13

Ця Угода набирає чинності з моменту її підписання обома Сторонами і дійсна на той термін, протягом якого Україна та Республіка Казахстан застосовують Угоду від 13 березня 1992 року (997_107) .

Вчинено в м. Алмати 21 вересня 1995 року в трьох екземплярах, кожний українською, казахською та російською мовами, при цьому всі тексти мають однакову силу.