Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27 липня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2011 року у справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим до державного підприємства "Керченський морський рибний порт", третя особа -Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим про стягнення заборгованості, -

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27 липня 2010 року залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2011 року відмовлено в задоволенні позовних вимог Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим до державного підприємства "Керченський морський рибний порт", третя особа Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим про стягнення заборгованості.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою та просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, 12.03.2010 посадовими особами Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим проведено планову перевірку позивача з питань дотримання порядку застосування тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у морських та річкових портах України, у тому числі які для вантажовласників здійснюють стивідорні компанії та інші комерційні структури, а також дотримання порядку застосування портових зборів та плат за послуги, що надаються суднам у морських портах України.

За результатами перевірки складений акт № 0094 від 12.03.2010, в висновках якого зафіксовано порушення позивачем Постанови КМ України від 12.10.200 № 1544 "Про портові збори" (1544-2000-п) та встановлено, що за період з 06.11.2009 до 12.12.2009 за стягнення портових зборів та послуг із суден у закордонному плаванні ДП "Керченський морський рибний порт" необґрунтовано отримана сума у розмірі 67335,54 грн.

На підставі зазначеного вище, а також акту перевірки № 0094 від 12.03.2010 позивачем було прийнято рішення № 24 від 16.03.2010 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін: вилучення в дохід Державного бюджету 67336,00 грн. необґрунтовано отриманої виручки та вилучити в дохід Державного бюджету штраф в сумі 134672,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 202008,00 грн., у тому числі економічні санкції у сумі 67336,00 грн. та 134672,00 грн. штраф.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій вказали, зокрема, що вказане порушення виникло у зв'язку з додатковим нарахуванням податку на додану вартість до портових зборів у період з 06.11.2009 по 12.12.2009 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1544 "Про портові збори" (1544-2000-п) (далі - Положення N 1544).

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на їх правомірність та обґрунтованість та вбачає за доцільне зазначити про таке.

Відповідно до Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) передбачено, що ставки, механізм сплати податків і зборів і пільги щодо оподаткування можуть встановлюватись або змінюватись тільки законами про оподаткування. Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, тощо визначаються Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) . Відповідно пункту 5.16 статті 5 Закону про ПДВ від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з надання послуг, що включаються до складу портових зборів згідно із законодавством, на користь осіб, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень: від пункту перетину державного кордону України до пункту (місця) митного оформлення на території України при їх прибутті (отриманні) на митну територію України; від пункту (місця) митного оформлення на території України до пункту перетину державного кордону України.

Відповідно до статті 84 Кодексу торговельного мореплавства України у морських портах України справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний, санітарний.

Розмір зазначених зборів та порядок їх справляння встановлено Положенням N 1544 (1544-2000-п) .

Портові збори справляються у морських портах із суден і плавучих споруд, визначених у пункті 1 Положення N 1544 (1544-2000-п) , що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором.

Пунктом 10 Положення N 1544 (1544-2000-п) передбачено, що сплата портових зборів здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 N 15 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93) .

За пунктом 11 Положення № 1544 (1544-2000-п) було встановлено, що із сум портових зборів, що справляються у валюті України, податок на додану вартість сплачується відповідно до законодавства. При цьому якщо в порту надаються послуги суднам каботажного плавання, сума зборів, визначена відповідно до цього Положення, збільшується на суму податку на додану вартість, а в інших випадках - сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, обчислюється із суми зборів, нарахованих і сплачених порту без такого збільшення.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) (далі - Закон 2181). У підпункті 4.2.2. Закону 2181 (2181-14) зазначено, що роз'яснення окремих положень податкового законодавства надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу, виходячи із положень підпункту 4.4.1 цього пункту, принципів оподаткування, викладених у Законі України "Про систему оподаткування" (1251-12) , та економічного змісту податку, збору (обов'язкового платежу), який розглядається. Згідно з пп. 4.4.2 "г" п. 4.4 ст. 4 Закону 2181 податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування.

Судом встановлено, що відповідач звертався з приводу однозначного тлумачення норм Закону про ПДВ (168/97-ВР) та пункту 11 Положення до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим та до Державної податкової адміністрації України, від яких він отримав роз'яснення від 25.04.2009 та від 19.10.2009. Вказані роз'яснення встановлювали, що послуги, що включаються до складу портових зборів і надаються суднам, які прямують до пункту митного оформлення для завантаження вантажів (посадки пасажирів) чи виходять з пункту митного оформлення після вивантаження вантажів (висадки пасажирів), а також суднам, які прямують між портами України навантаження/розвантаження (посадки/висадки) з подальшим виходом за кордон, оподатковуються податком на додану вартість у загальному порядку.

Підпунктом д) пп. 4.4.2 ст. 4 Закону 2181 передбачено, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2009 р. N 1306 (1306-2009-п) , яка набула чинності з 14.12.2009 були внесені зміни до пункту 11 Положення № 1544 (1544-2000-п) на суми портових зборів нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства. Не нараховується податок на додану вартість на суми портових зборів, які стягуються із суден у закордонному плаванні, що:

- здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їх багажу, вантажів та міжнародних відправлень;

- прямують між портами України для здійснення навантаження/розвантаження з подальшим перетином державного кордону України;

- прямують транзитом через територію України без митного оформлення на її території.

Тобто пункт 11 Положення № 1544 (1544-2000-п) приведений у відповідність до пункту 5.16 статті 5 Закону про ПДВ.

Як вірно враховано судами, у період з 06.11.2009 по 12.12.2009 позивач правомірно користувався роз'ясненнями контролюючого органу та проводив додаткове нарахування податку на додану вартість до вартості операції з надання послуг, що включаються до складу портових зборів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27 липня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.