Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Смоковича М.В., Васильченко Н.В.,

секретаря судового засідання: Носенко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Андріївський узвіз" до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови № 205/13 від 18.06.2013, за касаційною скаргою органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Андріївський узвіз" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року,-

У червні 2013 року Орган самоорганізації населення "Вуличний комітет "Андріївський узвіз" звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві № 205/13 від 18.06.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі орган самоорганізації населення "Вуличний комітет "Андріївський узвіз", посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (553-2011-п) , на підставі звернення ОСББ "Андріївський узвіз" проведена позапланова перевірка органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Андріївський узвіз" щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, за результатом якої складено акт від 04.06.2013. У ньому зафіксовано, що поблизу будинку на вулиці Андріївський узвіз, 22-А, у Подільському районі міста Києва розташована дерев'яна та дві металеві одноповерхові будівлі, які влаштовано на суцільній основі з бетону, яка являється фундаментом. Зазначена будівля та споруди експлуатуються у якості торгівельного закладу та складських приміщень. Проектно-дозвільна документація щодо виконання будівельних робіт та документи на право власності або право користування земельною ділянкою під час перевірки не надавались. Зазначені будівлі являються самочинним будівництвом та експлуатуються без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено вимоги частини 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підставі зазначеного акту відповідачем цього ж дня складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис, яким вимагалось заборонити з 04.06.2013 експлуатацію об'єктів будівництва на вулиці Андріївський узвіз,22-А, у Подільському районі міста Києва до усунення допущеного правопорушення у встановленому законодавством порядку; усунути допущені правопорушення відповідно до вимог діючого законодавства у термін до 04.09.2013.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві складено спірну у цій справі постанову № 205/13 від 18.06.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 51615 грн. У ній вказано, що позивачем здійснюється експлуатація об'єкту ІІ категорії складності (категорія складності об'єкта - ІІ на підставі класу наслідків такого об'єкта будівництва відповідно до ДБН А.2.2-3:2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", ДБН В.1.2-14:2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ"), самовільно збудованих дерев'яної та двох металевих одноповерхових будівель, які експлуатуються у якості торгівельного закладу та складських приміщень без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено вимоги частини 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, приймаючи спірну постанову про накладення штрафу, діяла в межах повноважень та у порядку, визначеному законодавством України.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає вказаний висновок таким, що зроблений на неповно з'ясованих обставинах та в порушення вимог чинного законодавства.

За змістом вимог частин 1, 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

У абзаці 3 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за таке правопорушення як експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Частиною 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та частиною 2 статті 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що до повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю віднесено також розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та застосування санкцій за ці правопорушення, наприклад, накладення штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.

Розмір штрафу за таке правопорушення залежить від категорії складності об'єкта будівництва (пункт 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності").

Однак, судами не досліджувалось питання про те, на підставі якої документації віднесені об'єкти, які перевірялись, а саме - дерев'яна та дві металеві одноповерхові будівлі, до ІІ категорії складності. Відповідні висновки з цього приводу у судових рішеннях відсутні.

При цьому, у судових рішеннях містяться посилання на вимоги Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (553-2011-п) , яким визначена процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Водночас, судами не надано належної оцінки доводам позивача про те, що вказані об'єкти є тимчасовими спорудами без улаштування фундаменту, які до того ж належать іншим юридичним особам. Також залишені поза увагою посилання позивача на наявну у матеріалах справи експертну оцінку про те, що складські приміщення, розташовані на прибудинкові території по вулиці Андріївський узвіз, 22-А, за призначенням належать до тимчасових споруд.

Так, згідно з вимогами статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Отже, для правильного вирішення справи судам, з урахуванням описаних вище норм, необхідно встановити чи відносяться об'єкти, які перевірялись - дерев'яна та дві металеві одноповерхові будівлі, до ІІ категорії складності. Лише після встановлення вказаних обставин можливо буде зробити висновок про наявність або відсутність підстав для накладення спірною постановою на позивача штрафу за правопорушення в зв'язку з їх експлуатацією без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі статтею 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

У відповідності до вимог частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З врахуванням того, що у справі необхідно досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про їх скасування та направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи судам необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд,

Касаційну скаргу органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Андріївський узвіз" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.