800/233/15 - 06.07.2015 Прийняття - Юридический Харьков плюс

- визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22.04.2015, прийнятого за результатами розгляду скарги на незаконну ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Донецької області Єстєніної В.В. від 23.05.2013;

- зобов'язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України прийняти нове рішення за скаргою ОСОБА_1 на дії слідчого судді Єстєніної В.В. згідно з чинними Законами України;

- стягнення з відповідачів матеріальної шкоди в сумі 29,05 грн.;

- стягнення з відповідачів моральної шкоди в сумі 20000,00 грн.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вказує на такі обставини.

Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Донецької області Єстеніної В.В. від 23.05.2013 надано дозвіл на проведення щодо нього оперативно-розшукових заходів у вигляді аудіо -, відеоконтролю особи із застосуванням технічних засобів отримання інформації (фото-, кіно-, відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів) в громадських місцях.

ОСОБА_1 звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зі скаргою на дії слідчого судді Єстєніної В.В., в якій вказував на невідповідність ухвали цього судді від 23.05.2013 вимогам ст.ст. 246- 248, 258 Кримінального процесуального кодексу України, на порушення суддею положень ст. 129 Конституції України, ст.ст. 22, 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", на протиправне зазначення в ухвалі номеру телефону його матері - ОСОБА_2, а також на те, що в ухвалі немає переліку абонентів, які підлягають прослуховуванню, що тягне до надання слідству, учасникам кримінального провадження тощо всіх розмов по мобільному телефону, в т.ч. й тих, що не стосуються кримінального провадження.

ОСОБА_1 вважає, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України повинна була відкрити дисциплінарне провадження відносно слідчого судді Єстєніної В.В. та відновити його порушені професійні права адвоката України, порушені права його матері - ОСОБА_2 Натомість, Вища кваліфікаційна комісія суддів України без виклику на засідання скаржника та його матері, необґрунтовано відмовила у відкритті дисциплінарного провадження, чим порушила його цивільні, професійні і конституційні права та права його матері, а також завдала йому моральної шкоди.

Згідно з частиною четвертою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України регулює стаття 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною першою якої її правила поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;

2) актів Вищої ради юстиції;

3) дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції;

4) рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР (393/96-ВР) ) громадянам України надано право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних, особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Порядок розгляду таких звернень урегульовано статтями 14-16 цього Закону.

З урахуванням наведеного громадяни України мають право звертатися до діючих органів у системі судоустрою України із заявами, пропозиціями та скаргами щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та порушення останніх, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосуддя. До таких звернень належать і заяви та скарги, що містять відомості про наявність у діянні судді ознак дисциплінарного проступку або порушення ним присяги.

Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульовано статтями 92- 99 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI (в редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VIII (192-19) № 2453-VI) (далі - Закон № 2453-VI (2453-17) ).

Відповідно до частини першої статті 92 Закону № 2453-VI суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених в цій нормі Закону.

Відповідно до ст. 94 Закону № 2453-VI дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють:

1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів;

2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

Згідно з частинами першої та другої статті 93 Закону № 2453-VI дисциплінарне провадження - це процедура розгляду звернення з метою встановлення обставин, що можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх представників.

Водночас спеціальний порядок дисциплінарного провадження щодо суддів має забезпечувати їх незалежність від незаконного стороннього впливу.

Відповідно до частини сьомої статті 95 Закону № 2453-VI питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів.

Рішення про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.

Частиною першою статті 99 Закону № 2453-VI суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

Таким чином, на відміну від реалізації особою своїх прав у відносинах, врегульованих Законом № 393/96-ВР (393/96-ВР) , порушення адміністративної справи має передумовою обставини, визначені, зокрема, частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України. Право на оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що здійснює дисциплінарне провадження, мають лише суб'єкти останнього в порядку, передбаченому законом. Громадяни, які не є суб'єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати рішення визначених законом органів (в цьому випадку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) за результатами такого провадження.

Така позиція відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у справах № 21-901во08, № 21-211а14.

Оскільки адміністративна процесуальна дієздатність заявника у відносинах, що випливають з вирішення питання щодо дисциплінарної відповідальності судді, законодавчого обмежена, то підстави для порушення адміністративної справи відсутні.

Враховуючи наведене, суддя дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо позовних вимог до Державної судової адміністрації України та Державної казначейської служби України суддя зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Таким чином, до предметної підсудності Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції належать справи, перелік яких є вичерпним. До такого переліку не належать справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України та стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої такими діями.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Повернення позовної заяви не позбавляє права звернення до адміністративного суду з урахуванням правил предметної і територіальної підсудності, визначених в статтях 18 та 19 КАС України.

Керуючись статтями 18, 108, 109, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної і моральної шкоди.