Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кузьмича С.М.,

суддів Довгої О.І., Олендера І.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30.08.2011 року та додаткову постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22.09.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації про визнання протиправною відмови у призначенні та виплаті державної допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, призначення та виплату цих допомог,-

22.07.2011 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації (надалі - УПСЗН Богородчанської РДА) та зобов'язати управління нарахувати та виплатити їй державну допомогу при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30.08.2011 року вказаний позов задоволено, визнано неправомірними дії УПСЗН Богородчанської РДА щодо призначення ОСОБА_1 державної допомоги при народженні дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та вирішено зобов'язати відповідача призначити і виплатити їй таку допомогу в розмірі, встановленому ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Додатковою постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22.09.2011 року доповнено постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30.08.2011 року, визнано неправомірними дії УПСЗН Богородчанської РДА щодо призначення та виплати позивачу щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і зобов'язано відповідача призначити та виплатити їй спірну допомогу відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 22.02.2011 року.

Вищевказані постанови в апеляційному порядку оскаржено відповідачем УПСЗН Богородчанської РДА. В апеляційних скаргах відповідач просить зазначені постанови скасувати і ухвалити нову, якою повністю відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неповноту з'ясування істотних обставин справи.

Апеляційні скарги обґрунтовує тим, що згідно ст.6 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», передбачено, подання документів, необхідних для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, здійснюється особою, яка претендує на призначення даної допомоги, самостійно. Порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затверджено постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1751 (1751-2001-п) та Інструкцією щодо порядку оформлення та ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальних допомоги, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 року № 345 (z1098-06) , всупереч яким позивачем подана поштою заява про призначення допомоги довільної, а не встановленої законом форми, та відсутні підтверджуючі документи про неможливість особистого звернення позивача. Просить врахувати, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення не були враховані положення бюджетного законодавства України.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подані апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив із того, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в районі Фару того ж округу, Португалія народила дочку ОСОБА_3, яку зареєстровано громадянкою України та має право на одержання державної допомоги при народженні дитини та щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 1 п.2,3, ст. 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Крім того, позивачем дотримано порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1751 (1751-2001-п) та Інструкції щодо порядку оформлення та ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальних допомоги, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 року № 345 (z1098-06) . Обов'язок щодо призначення та виплати позивачці спірних соціальних допомог слід покласти на УПСЗН Богородчанської РДА.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи та є правильними.

Встановлено, що позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в районі Фару того ж округу, Португалія народила дочку ОСОБА_3, яку зареєстровано громадянкою України, та яка у спірний період здійснювала догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, 22.02.2012 року ОСОБА_1, яка діяла від імені та інтересах ОСОБА_1 за довіреністю, посвідченою консулом України в Португальській республіці, звернулася до управління соцзахисту з заявою про призначення ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. Заява ОСОБА_1 була залишена без задоволення по тій причині, що документи на призначення допомоги повинні були представлені особою, яка претендує на призначення допомоги. 27.05.2011 р. ОСОБА_1 особисто направлено в управління заяву про призначення допомоги. В задоволенні цієї заяви також було відмовлено по мотивах, що вона особисто повинна представити документи.

Згідно ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Вона призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 місяців з дня народження дитини.

Так, згідно із ст. 13 Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом (2811-12) має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що позивач має право на отримання державної допомоги при народженні дитини, а також щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 22.02.2011 року.

Покликання апелянта на те, що згідно п.11 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (1751-2001-п) ряд документів, а саме: заява одного з батьків (опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці,копію свідоцтва про народження дитини, жінки,які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, подаються за умови пред'явлення паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу) особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто до уваги не беруться, оскільки згідно п. 43 Порядку за наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення зазначеної допомоги, але за станом здоров»я або з інших поважних причин не може особисто зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

Відповідно до п. 44 Порядку у разі, коли до заяви недодані всі необхідні документи, орган праці та соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем звернення за призначенням допомоги вважається день прийняття або відправлення заяви.

Крім того, відповідно до п.2.1 Інструкції зазначено, що приймання заяв та документів для надання усіх видів соціальної допомоги здійснюється спеціалістом з прийому безпосередньо від заявника або іншої особи за відповідним дорученням, завіреним у встановленому порядку.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що відповідач діяв неправомірно щодо відмови у призначенні позивачу державної допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про підставність позовних вимог у частині призначення та виплати позивачу державної допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.ст. 11,13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Крім того, апеляційний суд вважає правильним висновок суду про необхідність покладення обов'язку з нарахування і виплати спірної грошової допомоги саме на УПСЗН Богородчанської РДА в силу вимог ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та вищевказаних висновків не спростовують.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

апеляційні скарги управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30.08.2011 року та додаткову постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22.09.2011 року у справі № 2а-3889/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.