Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012 по справі № 2а-9199/11/2070 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій, -

У липні 2011 року Підприємцем заявлено позов про визнання протиправними та скасування рішень Державної податкової інспекції про застосування фінансових санкцій від 21.06.2011 № 202156/20/29/32-255 та № 202157/20/29/32-255, якими позивачу изначено штрафи у розмірах 6 800,00 грн. за реалізацію алкогольних та тютюнових виробів, особам, які не досягли 18 років.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2011 позов задоволено, оскаржувані рішення визнано протиправними та скасовано.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог Підприємця відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.03.2011 працівниками кримінальної міліції у справах дітей Головного управління МВС України в Харківській області у господарській одиниці позивача (магазин "Сюрприз") за адресою Харківська область, м. Чугуїв, вул. Кожедуба, 3-А, встановлено факти продажу продавцем ОСОБА_5 неповнолітнім особам спиртних напоїв (2 пляшки алкогольного напою "Лонгер") та тютюнових виробів (пачка сигарет з фільтром "Муратті"). Зазначені факти підтверджується поясненнями продавця, покупців, протоколом огляду місця події та зафіксовані у протоколі серії ХА № 144432 від 31.03.2011 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КпАП України, за результатами розгляду матеріалів якого, адміністративною комісією при виконавчому комітеті Чугуївської міської ради Харківської області 28.04.2011 ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

На підставі вказаних матеріалів, що були направлені працівниками правоохоронних органів на адресу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Харківській області, останнім було прийнято оскаржувані позивачем рішення від 21.06.2011 № 202156/20/29/32-255 про застосування фінансових санкцій у розмірі 6 800,00 грн. та від 21.06.2011 № 202157/20/29/32-255 про застосування фінансових санкцій у розмірі 6 800,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Продавець алкогольних напоїв або тютюнових виробів має право вимагати у покупця, який купує алкогольні напої або тютюнові вироби, документ, що засвідчує його вік, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Невиконання вимог ст. 15-3 цього Закону тягне за собою застосування до суб'єктів підприємницької діяльності фінансової санкції у вигляді штрафів у розмірі 6800,00 грн. (ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР).

Скасовуючи судове рішення першої інстанції та відмовляючи узадоволенні позовних вимог Підприємця, судом апеляційної інстанції, було надано належну правову оцінку доказам, наданих відповідачем та зібраних судом на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, поясненням продавця, покупців, протоколу огляду місця події та протоколу про адміністративне правопорушення, та іншим обставинам, що свідчать про доведеність вчинення позивачем порушення, передбаченого ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", та оцінка яким (доказам) зроблена судом з дотриманням норм ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про правомірність застосування до Підприємця фінансових санкцій у вигляді штрафів за реалізацію алкогольних та тютюнових виробів неповнолітнім особам.

Крім того, судом апеляційної інстанції цілком правомірно також зазначено, що відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481/95-ВР, затвердженого Постановою КМУ від 02.06.03 № 790 (790-2003-п) , підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних органів щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

За таких обставин переглянуте судове рішення апеляційної інстанції у справі відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012 по справі № 2а-9199/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.